1 А Йов відповів та й сказав:

Respondió Job y dijo:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

«Ciertamente yo sé que esto es así: ¿Cómo se justificará el hombre delante de Dios?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Si pretendiera discutir con él, no podría responderle a una cosa entre mil.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Él es sabio de corazón y poderoso en fuerzas, ¿a quién, si quisiera resistirle, le iría bien?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Él arranca los montes con su furor, sin que ellos sepan quién los trastornó.

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Él remueve de su lugar la tierra, y hace temblar sus columnas.

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Si él lo ordena, el sol no sale, y él es quien pone sello a las estrellas.

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Él solo extiende los cielos, y anda sobre las olas del mar.

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Él hizo la Osa y el Orión, las Pléyades y los más remotos lugares del sur.

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Él hace cosas grandes e incomprensibles, maravillosas y sin número.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Él pasa delante de mí, y yo no lo veo; pasa junto a mí sin que yo lo advierta.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Si arrebata alguna cosa ¿quién hará que la restituya? ¿Quién le dirá: “Qué haces”?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

»Dios no volverá atrás su ira, y bajo él se postran los que ayudan a los soberbios;

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

pues ¿cuánto menos podré yo replicarle y escoger mis palabras frente a él?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Aunque yo fuera justo, no podría responderle; sólo puedo rogarle, a él que es mi juez.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Ni aun si lo invocara y él me respondiera, creería yo que ha escuchado mi voz.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Porque él me quebranta con tempestad, aumenta sin causa mis heridas

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

y no me concede que tome aliento, sino que me llena de amarguras.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Si hablamos de su fuerza, por cierto que es poderosa; si de juicio, ¿quién lo emplazará?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Aunque yo me justificara, mi propia boca me condenaría; aunque fuera perfecto, él me declararía culpable.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Aun siendo yo íntegro, él no me tomaría en cuenta, ¡despreciaría mi vida!

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Una cosa me resta por decir: que al perfecto y al impío él los destruye.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Si un azote mata de repente, él se ríe del sufrimiento de los inocentes.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

La tierra es entregada en manos de los impíos, y él cubre el rostro de sus jueces. Y si no es él, ¿quién es?, ¿dónde está?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Mis días han sido más ligeros que un correo; huyeron sin haber visto el bien.

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Pasaron cual naves veloces, como el águila que se arroja sobre la presa.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Si digo: “Olvidaré mi queja, cambiaré mi triste semblante y me esforzaré”,

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

entonces me turban todos mis dolores, pues sé que no me tienes por inocente.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Y si soy culpable, ¿para qué trabajar en vano?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Aun cuando me lave con agua de nieve y limpie mis manos con lejía,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

aun así me hundirás en el hoyo, y hasta mis propios vestidos me aborrecerán.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

ȃl no es un hombre como yo, para que yo le replique y comparezcamos juntos en un juicio.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

No hay entre nosotros árbitro que ponga su mano sobre ambos,

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

para que él aparte de mí su vara, y su terror no me espante.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Con todo, yo le hablaré sin temor, porque me consta que no soy así.