1 Д ля дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

Yo dije: «Atenderé a mis caminos para no pecar con mi lengua; guardaré mi boca con freno en tanto que el impío esté delante de mí.»

2 ( 39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

Enmudecí con silencio, me callé aun respecto de lo bueno; pero se agravó mi dolor.

3 ( 39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

Se enardeció mi corazón dentro de mí; en mi meditación se encendió un fuego y así proferí con mi lengua:

4 ( 39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

«Hazme saber, Jehová, mi fin y cuánta sea la medida de mis días; sepa yo cuán frágil soy.

5 ( 39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

Diste a mis días término corto y mi edad es como nada delante de ti; ciertamente, es apenas un soplo todo ser humano que vive. Selah

6 ( 39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

Ciertamente, como una sombra es el hombre; ciertamente, en vano se afana; amontona riquezas y no sabe quién las recogerá.

7 ( 39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

»Y ahora, Señor, ¿qué esperaré? Mi esperanza está en ti.

8 ( 39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

Líbrame de todas mis transgresiones; no me conviertas en la burla del insensato.

9 ( 39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

Enmudecí, no abrí mi boca, porque tú lo hiciste.

10 ( 39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

Quita de sobre mí tu plaga; estoy consumido bajo los golpes de tu mano.

11 ( 39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

Con castigos por el pecado corriges al hombre y deshaces como polilla lo más estimado de él; ¡ciertamente, es apenas un soplo todo ser humano! Selah

12 ( 39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!

»Oye mi oración, Jehová, y escucha mi clamor. No calles ante mis lágrimas, porque forastero soy para ti y advenedizo, como todos mis padres.

13 ( 39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Déjame, y tomaré fuerzas antes que vaya y perezca.»