1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Estaba cerca la fiesta de los Panes sin levadura, que se llama la Pascua.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

Los principales sacerdotes y los escribas buscaban cómo matarlo, porque temían al pueblo.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

Entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno de los doce;

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

éste fue y habló con los principales sacerdotes y con los jefes de la guardia, de cómo se lo entregaría.

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

Ellos se alegraron y convinieron en darle dinero.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

Él aceptó y buscaba una oportunidad para entregárselo a espaldas del pueblo. La Cena del Señor

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Llegó el día de los Panes sin levadura, en el cual era necesario sacrificar el cordero de la Pascua.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

Entonces Jesús envió a Pedro y a Juan, diciendo: —Id, preparadnos la Pascua para que la comamos.

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Ellos le preguntaron: —¿Dónde quieres que la preparemos?

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

Él les dijo: —Al entrar en la ciudad os saldrá al encuentro un hombre que lleva un cántaro de agua; seguidlo hasta la casa donde entre

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

y decid al padre de familia de esa casa: “El Maestro te dice: ‘¿Dónde está el aposento donde he de comer la Pascua con mis discípulos?’”

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Entonces él os mostrará un gran aposento alto, ya dispuesto; preparadla allí.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Fueron, pues, y hallaron como les había dicho; y prepararon la Pascua.

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

Cuando era la hora se sentó a la mesa, y con él los apóstoles.

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Y les dijo: —¡Cuánto he deseado comer con vosotros esta Pascua antes que padezca!,

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

porque os digo que no la comeré más hasta que se cumpla en el reino de Dios.

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Tomando la copa, dio gracias y dijo: —Tomad esto y repartidlo entre vosotros,

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

porque os digo que no beberé más del fruto de la vid hasta que el reino de Dios venga.

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

También tomó el pan y dio gracias, y lo partió y les dio, diciendo: —Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado; haced esto en memoria de mí.

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

De igual manera, después de haber cenado, tomó la copa, diciendo: —Esta copa es el nuevo pacto en mi sangre, que por vosotros se derrama.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

Pero la mano del que me entrega está conmigo en la mesa.

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

A la verdad el Hijo del hombre va, según lo que está determinado; pero ¡ay de aquel hombre por quien es entregado!

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Entonces ellos comenzaron a discutir entre sí sobre quién de ellos sería el que habría de hacer esto. La grandeza en el servicio

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Hubo también entre ellos una discusión sobre quién de ellos sería el mayor.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Pero él les dijo: —Los reyes de las naciones se enseñorean de ellas, y los que sobre ellas tienen autoridad son llamados bienhechores;

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

pero no así vosotros, sino que el mayor entre vosotros sea como el más joven, y el que dirige, como el que sirve,

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

pues, ¿cuál es mayor, el que se sienta a la mesa o el que sirve? ¿No es el que se sienta a la mesa? Pero yo estoy entre vosotros como el que sirve.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

»Y vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis pruebas.

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

Yo, pues, os asigno un Reino, como mi Padre me lo asignó a mí,

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

para que comáis y bebáis a mi mesa en mi Reino y os sentéis en tronos para juzgar a las doce tribus de Israel. Jesús anuncia la negación de Pedro

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Dijo también el Señor: —Simón, Simón, Satanás os ha pedido para zarandearos como a trigo;

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

pero yo he rogado por ti, para que tu fe no falte; y tú, una vez vuelto, confirma a tus hermanos.

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Él le dijo: —Señor, estoy dispuesto a ir contigo no sólo a la cárcel, sino también a la muerte.

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Y él le dijo: —Pedro, te digo que el gallo no cantará hoy antes que tú niegues tres veces que me conoces. Bolsa, alforja y espada

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

Les dijo: —Cuando os envié sin bolsa, alforja ni calzado, ¿os faltó algo? Ellos dijeron: —Nada.

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Y les dijo: —Pues ahora el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja; y el que no tiene espada, venda su capa y compre una.

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

Os digo que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: “Y fue contado con los inicuos”, porque lo que está escrito de mí, tiene cumplimiento.

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Entonces ellos dijeron: —Señor, aquí hay dos espadas. Y él les dijo: —Basta. Jesús ora en Getsemaní

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Salió y se fue, como solía, al Monte de los Olivos; y sus discípulos lo siguieron.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Cuando llegó a aquel lugar, les dijo: —Orad para que no entréis en tentación.

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

Se apartó de ellos a distancia como de un tiro de piedra, y puesto de rodillas oró,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

diciendo: «Padre, si quieres, pasa de mí esta copa; pero no se haga mi voluntad, sino la tuya.»

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Entonces se le apareció un ángel del cielo para fortalecerlo.

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Lleno de angustia oraba más intensamente, y era su sudor como grandes gotas de sangre que caían hasta la tierra.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

Cuando se levantó de la oración y fue a sus discípulos, los halló durmiendo a causa de la tristeza;

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

y les dijo: —¿Por qué dormís? Levantaos y orad para que no entréis en tentación. Arresto de Jesús

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Mientras él aún hablaba, se presentó una turba. El que se llamaba Judas, uno de los doce, que iba al frente de ellos, se acercó hasta Jesús para besarlo.

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Entonces Jesús le dijo: —Judas, ¿con un beso entregas al Hijo del hombre?

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

Cuando los que estaban con él se dieron cuenta de lo que había de acontecer, le dijeron: —Señor, ¿heriremos a espada?

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Entonces uno de ellos hirió a un siervo del Sumo sacerdote y le cortó la oreja derecha.

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Entonces, respondiendo Jesús, dijo: —Basta ya; dejad. Y tocando su oreja, lo sanó.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Entonces Jesús dijo a los principales sacerdotes, a los jefes de la guardia del Templo y a los ancianos que habían venido contra él: —¿Como contra un ladrón habéis salido con espadas y palos?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Habiendo estado con vosotros cada día en el Templo, no extendisteis las manos contra mí; pero ésta es vuestra hora y la potestad de las tinieblas. Pedro niega a Jesús

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Lo prendieron, lo llevaron y lo condujeron a casa del Sumo sacerdote. Y Pedro lo seguía de lejos.

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

Encendieron fuego en medio del patio y se sentaron alrededor; también Pedro se sentó entre ellos.

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Pero una criada, al verlo sentado al fuego, se fijó en él y dijo: —También éste estaba con él.

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Pero él lo negó, diciendo: —Mujer, no lo conozco.

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Un poco después, viéndolo otro, dijo: —Tú también eres de ellos. Y Pedro dijo: —Hombre, no lo soy.

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

Como una hora después, otro afirmó, diciendo: —Verdaderamente también éste estaba con él, porque es galileo.

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Y Pedro dijo: —Hombre, no sé lo que dices. Y en seguida, mientras él todavía hablaba, el gallo cantó.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Entonces, vuelto el Señor, miró a Pedro; y Pedro se acordó de la palabra del Señor, que le había dicho: «Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.»

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

Y Pedro, saliendo fuera, lloró amargamente. Jesús insultado y azotado

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

Los hombres que vigilaban a Jesús se burlaban de él y lo golpeaban.

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

Vendándole los ojos, le golpeaban el rostro y le preguntaban, diciendo: —Profetiza, ¿quién es el que te golpeó?

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

Y lo insultaban diciéndole muchas otras cosas. Jesús ante el Concilio

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

Cuando se hizo de día, se juntaron los ancianos del pueblo, los principales sacerdotes y los escribas, y lo llevaron al Concilio, diciendo:

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

—¿Eres tú el Cristo? Dínoslo. Les dijo: —Si os lo digo, no creeréis;

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

y también, si os pregunto, ni me responderéis ni me soltaréis.

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Pero desde ahora el Hijo del hombre se sentará a la diestra del poder de Dios.

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Dijeron todos: —Luego, ¿eres tú el Hijo de Dios? Y él les dijo: —Vosotros decís que lo soy.

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Entonces ellos dijeron: —¿Qué más testimonio necesitamos?, porque nosotros mismos lo hemos oído de su boca.