1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Estaba cerca la fiesta de los panes sin levadura, que se llama la pascua.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

Y los principales sacerdotes y los escribas buscaban cómo acabar con él; pues temían al pueblo.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

Y entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno del número de los doce;

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

y éste fue y habló con los principales sacerdotes, y con los jefes de la guardia, de cómo se lo entregaría.

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

Ellos se alegraron, y convinieron en darle dinero.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

Y él consintió plenamente, y buscaba una oportunidad para entregárselo a espaldas del pueblo. Institución de la Cena del Señor

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Llegó el día de los panes sin levadura, en el cual se debía sacrificar el cordero de la pascua.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

Y Jesús envió a Pedro y a Juan, diciendo: Id, preparadnos la pascua para que la comamos.

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Ellos le dijeron: ¿Dónde quieres que la preparemos?

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

Él les dijo: Mirad, al entrar en la ciudad os saldrá al encuentro un hombre que lleva un cántaro de agua; seguidle hasta la casa donde entre,

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

y decid al padre de familia de la casa: El Maestro te dice: ¿Dónde está el aposento en el que pueda comer la pascua con mis discípulos?

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Entonces él os mostrará un gran aposento alto ya dispuesto; preparad allí.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Fueron, pues, y hallaron como les había dicho; y prepararon la pascua.

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

Cuando llegó la hora, se sentó a la mesa, y con él los apóstoles.

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

Y les dijo: ¡Cuánto he deseado comer con vosotros esta pascua antes de padecer!

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

Porque os digo que no la comeré ya más, hasta que se cumpla en el reino de Dios.

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Y habiendo tomado una copa, dio gracias, y dijo: Tomad esto, y repartidlo entre vosotros;

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

porque os digo que no beberé ya más del fruto de la vid, hasta que venga el reino de Dios.

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

Y tomando el pan, dio gracias, lo partió y les dio, diciendo: Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado; haced esto en memoria de mí.

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

De igual manera, después de haber cenado, tomó la copa, diciendo: Esta copa es el nuevo pacto en mi sangre, que por vosotros se derrama.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

Mas he aquí, la mano del que me entrega está conmigo en la mesa.

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

Y, en verdad, el Hijo del Hombre se va, según lo que está determinado; pero ¡ay de aquel hombre por quien es entregado!

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Entonces ellos comenzaron a discutir entre sí, quién de ellos sería, pues, el que iba a hacer esto. La grandeza en el servicio

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Hubo también entre ellos un altercado sobre quién de ellos parecía ser mayor.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Pero él les dijo: Los reyes de las naciones se enseñorean de ellas, y los que sobre ellas tienen autoridad son llamados bienhechores;

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

mas no así vosotros, sino sea el mayor entre vosotros como el más joven, y el que dirige, como el que sirve.

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

Porque, ¿cuál es mayor, el que se sienta a la mesa, o el que sirve? ¿No es el que se sienta a la mesa? Mas yo estoy entre vosotros como el que sirve.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

Pero vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis pruebas.

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

Yo, pues, os asigno un reino, como mi Padre me lo asignó a mí,

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

para que comáis y bebáis a mi mesa en mi reino; y os sentaréis en tronos juzgando a las doce tribus de Israel. Jesús anuncia la negación de Pedro

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Dijo también el Señor: Simón, Simón, he aquí que Satanás ha solicitado poder para zarandearos como a trigo;

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

pero yo he rogado por ti, que tu fe no falle; y tú, cuando te hayas vuelto, fortalece a tus hermanos.

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Él le dijo: Señor, estoy dispuesto a ir contigo no sólo a la cárcel, sino también a la muerte.

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Y él dijo: Pedro, te aseguro que el gallo no cantará hoy antes que tú hayas negado tres veces que me conoces. Bolsa, alforja y espada

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

Y les dijo: Cuando os envié sin bolsa, sin alforja, y sin calzado, ¿acaso os faltó algo? Ellos dijeron: Nada.

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Entonces les dijo: Pues ahora, el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja; y el que no tenga, venda su manto y compre una espada.

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

Porque os digo que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: Y fue contado con los inicuos; porque lo que se refiere a mí, tiene cumplimiento.

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Entonces ellos dijeron: Señor, aquí hay dos espadas. Y él les dijo: ¡Basta! Jesús ora en Getsemaní

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Y saliendo, se fue, como solía, al monte de los Olivos; y sus discípulos también le siguieron.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Cuando llegó a aquel lugar, les dijo: Orad que no entréis en tentación.

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

Y él se apartó de ellos a una distancia como de un tiro de piedra; y puesto de rodillas, oraba,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

diciendo: Padre, si quieres, aparta de mí esta copa; pero no se haga mi voluntad, sino la tuya.

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Y se le apareció un ángel del cielo para fortalecerle.

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

Y estando en agonía, oraba más intensamente; y era su sudor como grandes gotas de sangre engrumecidas que caían sobre la tierra.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

Cuando se levantó de la oración, y vino a sus discípulos, los halló durmiendo a causa de la tristeza;

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

y les dijo: ¿Por qué dormís? Levantaos, y orad para que no entréis en tentación. Arresto de Jesús

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

Mientras él aún estaba hablando, se presentó un grupo de gente; y el que se llamaba Judas, uno de los doce, iba delante de ellos; y se acercó hasta Jesús para besarle.

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Entonces Jesús le dijo: Judas, ¿con un beso entregas al Hijo del Hombre?

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

Viendo los que estaban con él lo que había de acontecer, le dijeron: Señor, ¿heriremos a espada?

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Y uno de ellos hirió al siervo del sumo sacerdote, y le cortó la oreja derecha.

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Entonces tomó la palabra Jesús, y dijo: ¡Dejad! ¡Basta ya! Y tocándole la oreja, le sanó.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Y Jesús dijo a los principales sacerdotes, a los jefes de la guardia del templo y a los ancianos, que habían venido contra él: ¿Como contra un ladrón habéis salido con espadas y palos?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Estando con vosotros cada día en el templo, no extendisteis las manos contra mí; pero ésta es vuestra hora, y la potestad de las tinieblas. Pedro niega a Jesús

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Y prendiéndole, se lo llevaron, y le condujeron a casa del sumo sacerdote. Y Pedro le seguía de lejos.

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

Y después de encender fuego en medio del patio, y de sentarse juntos, Pedro se sentó entre ellos.

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Pero una criada, al verle sentado junto a la lumbre se fijó en él, y dijo: También éste estaba con él.

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Pero él le negó, diciendo: Mujer, no lo conozco.

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Un poco después, viéndole otro, dijo: Tú también eres de ellos. Y Pedro dijo: Hombre, no lo soy.

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

Pasada como una hora, otro insistía, diciendo: Verdaderamente también éste estaba con él, porque también es galileo.

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Y Pedro dijo: Hombre, no sé lo que dices. Y en seguida, mientras él todavía estaba hablando, cantó un gallo.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Entonces, se volvió el Señor y miró a Pedro; y Pedro se acordó de la palabra del Señor, como le había dicho: Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

Y saliendo afuera, lloró amargamente. Cristo, escarnecido y azotado

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

Los hombres que tenían preso a Jesús, se burlaban de él y le golpeaban;

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

y vendándole los ojos, le golpeaban el rostro, y le preguntaban, diciendo: ¡Adivina!, ¿quién es el que te ha golpeado?

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

Y le decían otras muchas cosas injuriándole. Jesús ante el sanedrín

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

Cuando se hizo de día, se reunió el consejo de ancianos del pueblo, tanto los principales sacerdotes como los escribas, y le trajeron al lugar de su sanedrín, diciendo:

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

Si eres tú el Cristo, dínoslo. Y les dijo: Si os lo digo, de ningún modo lo creeréis;

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

y también si os pregunto, no me responderéis, ni me soltaréis.

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Pero desde ahora en adelante el Hijo del Hombre estará sentado a la diestra del poder de Dios.

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Dijeron todos: ¿Luego tú eres el Hijo de Dios? Y él les dijo: Vosotros lo decís; lo soy.

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Entonces ellos dijeron: ¿Qué necesidad tenemos ya de testimonio?, porque nosotros mismos lo hemos oído de su boca.