1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

También les decía: En verdad os digo que hay algunos de los que están aquí que no probarán la muerte hasta que vean el reino de Dios cuando haya venido con poder. La transfiguración

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

Seis días después, toma Jesús consigo a Pedro, a Jacobo y a Juan, y se los lleva a ellos solos aparte a un monte alto. Y se transfiguró delante de ellos;

3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

y sus vestiduras se volvieron resplandecientes, sumamente blancas, cuales ningún lavador de este mundo puede emblanquecerlas así.

4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

Y se les apareció Elías junto con Moisés, que estaban conversando con Jesús.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

Entonces Pedro, tomando la palabra, le dice a Jesús: Rabí, es bueno que nos quedemos aquí; hagamos tres tiendas; una para ti, otra para Moisés, y otra para Elías.

6 Б о не знав, що казати, бо були перелякані.

Pues no sabía qué decir, ya que les había entrado gran espanto.

7 Т а хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

Entonces se formó una nube que les hizo sombra, y de la nube salió una voz: Éste es mi hijo, el Amado, escuchadle.

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

Y de pronto, mirando en torno suyo, ya no vieron a nadie, excepto a Jesús solo con ellos.

9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

Cuando iban bajando del monte, les ordenó que a nadie contaran lo que habían visto, excepto cuando el Hijo del Hombre se levantara de los muertos.

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

Y retuvieron este dicho, debatiendo entre ellos qué era eso de levantarse de los muertos.

11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

Y comenzaron a preguntarle, diciendo: ¿Por qué dicen los escribas que Elías debe venir primero?

12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

Él les contestó: Es cierto que Elías viene primero a restaurar todas las cosas; como está escrito del Hijo del Hombre que tiene que sufrir mucho y ser tenido en nada.

13 А ле вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

Pero os digo que Elías ha venido ya, e hicieron con él cuanto quisieron, tal como está escrito de él. Jesucristo sana a un muchacho endemoniado

14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

Cuando llegaron adonde los discípulos, vieron una gran multitud en torno a ellos, y a unos escribas que debatían con ellos.

15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

Tan pronto como toda la multitud le vio, quedaron llenos de sorpresa y corrían a saludarle.

16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

Y él les preguntó: ¿De qué estáis discutiendo con ellos?

17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

Y uno de entre la muchedumbre le respondió: Maestro, te he traído a mi hijo, poseído por un espíritu que le enmudece;

18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

y dondequiera que se apodera de él, lo desgarra, y él echa espumarajos y cruje los dientes, y se pone rígido. Les dije a tus discípulos que lo expulsaran, pero no fueron capaces.

19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

Jesús les respondió, diciendo: ¡Oh generación incrédula! ¿Hasta cuándo estaré con vosotros? ¿Hasta cuándo he de soportaros? ¡Traédmelo!

20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

Se lo trajeron. Y cuando el espíritu vio a Jesús, al instante sacudió con violencia al muchacho y, cayendo en tierra, se revolcaba echando espumarajos.

21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

Entonces Jesús preguntó al padre: ¿Cuánto tiempo hace que le viene sucediendo esto? Él dijo: Desde la niñez.

22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

Y muchas veces le arroja, tanto al fuego como a las aguas, para destruirlo. Pero si tú puedes hacer algo, muévete a compasión sobre nosotros y ayúdanos.

23 І сус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

Jesús le dijo: Si puedes creer, todo es posible para el que cree.

24 З араз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

Al instante, el padre del muchacho dijo a gritos: Creo; ven en auxilio de mi poca fe.

25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

Viendo Jesús que se agolpaba rápidamente una multitud, reprendió al espíritu inmundo, diciéndole: Espíritu mudo y sordo, yo te ordeno, sal de él y no entres más en él.

26 І , закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

Entonces salió gritando y agitándole con muchas convulsiones; y el muchacho quedó como muerto, hasta el punto de que muchos decían: Ha muerto.

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

Pero Jesús le tomó de la mano y le levantó, y él se puso en pie.

28 К оли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

Cuando Jesús entró en casa, le preguntaban sus discípulos en privado: ¿Por qué no pudimos expulsarlo nosotros?

29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

Él les dijo: Esta clase no puede salir con nada sino con oración y ayuno. Jesucristo anuncia otra vez su muerte

30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

Y saliendo de allí, iban pasando a través de Galilea, y él no quería que nadie se enterase;

31 Б о Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

pues él estaba enseñándoles a sus discípulos, y les decía: El Hijo del Hombre es entregado a traición en manos de hombres, y le matarán; y después de tres días, resucitará.

32 В они ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

Pero ellos no entendían este dicho, y tenían miedo de preguntarle. Contra la ambición

33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

Llegaron a Capernaúm. Y estando ya en la casa, les preguntaba: ¿Qué discutíais por el camino?

34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

Pero ellos se callaban; porque en el camino habían discutido entre sí quién era mayor.

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

Entonces se sentó, llamó a voces a los doce, y les dijo: Si alguien desea ser primero, que sea el último de todos y el servidor de todos.

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

Y tomando a un niño, lo puso en medio de ellos, lo tomó en sus brazos, y les dijo:

37 К оли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

Cualquiera que reciba a un niño como éste en mi nombre, a mí me recibe; y cualquiera que me recibe a mí, no me recibe a mí, sino al que me envió. Contra la rivalidad

38 О бізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

Juan le dijo: Maestro, vimos a uno que estaba expulsando demonios en tu nombre, pero él no nos sigue, y tratábamos de impedírselo, porque no nos seguía.

39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

Pero Jesús dijo: No se lo impidáis, porque no hay nadie que haga un milagro en mi nombre, y que pueda a continuación hablar mal de mí.

40 Х то бо не супроти нас, той за нас!

Pues el que no está en contra de nosotros, está a favor de nosotros.

41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

Porque cualquiera que os dé a beber un vaso de agua por el hecho de que sois de Cristo, en verdad os digo que de ninguna manera perderá su recompensa. Ocasiones de caer

42 Х то ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

Y cualquiera que sirva de piedra de tropiezo a uno solo de estos pequeños que creen en mí, mejor le sería que le ataran al cuello una piedra de molino, y que le echaran al mar.

43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

Y si tu mano te sirve de tropiezo, córtatela; mejor es que entres en la vida manco, que teniendo las dos manos, ir al infierno, al fuego inextinguible,

44 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

donde su gusano no se muere, y el fuego no se apaga.

45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

Y si tu pie te sirve de tropiezo, córtatelo; mejor es que entres en la vida cojo, que teniendo los dos pies, ser arrojado al infierno,

46 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

donde su gusano no se muere, y el fuego no se apaga.

47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

Y si tu ojo te sirve de tropiezo, sácatelo; mejor es que entres en el reino de Dios tuerto, que teniendo dos ojos, ser arrojado al infierno,

48 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

donde su gusano no se muere, y el fuego no se apaga.

49 Б о посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

Porque todos serán salados con fuego, y todo sacrificio será salado con sal.

50 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Buena es la sal; pero si la sal se vuelve insípida, ¿con qué la sazonaréis? Tened sal en vosotros mismos, y estad en paz los unos con los otros.