1 З відки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

¿De dónde vienen las guerras y los pleitos entre vosotros? ¿No es de vuestras pasiones, las cuales combaten en vuestros miembros?

2 Б ажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

Codiciáis, y no tenéis; matáis y ardéis de envidia, y no podéis alcanzar; combatís y lucháis, pero no tenéis lo que deseáis, porque no pedís.

3 п рохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

Pedís, y no recibís, porque pedís mal, para gastar en vuestros deleites.

4 П ерелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

¡Oh almas adúlteras! ¿No sabéis que la amistad del mundo es enemistad contra Dios? Cualquiera, pues, que quiera ser amigo del mundo, se constituye enemigo de Dios.

5 Ч и ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

¿O pensáis que la Escritura dice en vano: El Espíritu que él ha hecho habitar en nosotros nos anhela celosamente?

6 Т а ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

Pero él da mayor gracia. Por lo cual dice: Dios resiste a los soberbios, y da gracia a los humildes.

7 Т ож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

Someteos, pues, a Dios; resistid al diablo, y huirá de vosotros.

8 Н аблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Acercaos a Dios, y él se acercará a vosotros. Pecadores, limpiad las manos; y vosotros los de doble ánimo, purificad vuestros corazones.

9 Ж уріться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

Afligíos, y lamentad, y llorad. Que vuestra risa se convierta en llanto, y vuestro gozo en tristeza.

10 У покоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

Humillaos delante del Señor, y él os exaltará. Juzgando al hermano

11 Н е обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

Hermanos, no habléis mal los unos de los otros. El que habla mal del hermano y juzga a su hermano, habla mal de la ley y juzga a la ley; pero si tú juzgas a la ley, no eres hacedor de la ley, sino juez.

12 О дин Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

Uno solo es el dador de la ley, el que puede salvar y perder; pero tú, ¿quién eres para que juzgues al otro? Incertidumbre de la vida

13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

¡Vamos ahora!, los que decís: Hoy y mañana iremos a tal ciudad, y estaremos allá un año, y traficaremos, y ganaremos;

14 в и, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

cuando no sabéis lo que será el mañana. Porque ¿qué es vuestra vida? Ciertamente es un vapor que aparece por un poco de tiempo, y luego se desvanece.

15 З амість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

En lugar de lo cual deberíais decir: Si el Señor quiere, viviremos y haremos esto o aquello.

16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

Pero ahora os jactáis en vuestras fanfarronadas. Toda jactancia semejante es mala;

17 О тож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

el pecado está, pues, en aquel que sabe hacer lo bueno y no lo hace.