1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

Entonces algunos que venían de Judea enseñaban a los hermanos: Si no os circuncidáis conforme al rito de Moisés, no podéis ser salvos.

2 К оли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

Como Pablo y Bernabé tuviesen una discusión y contienda no pequeña con ellos, se dispuso que subiesen Pablo y Bernabé, y algunos otros de ellos, a Jerusalén, a los apóstoles y los ancianos, para tratar esta cuestión.

3 Т ож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

Ellos, pues, habiendo sido puestos en camino por la iglesia, pasaron por Fenicia y Samaria, relatando con todo detalle la conversión de los gentiles; y causaban gran gozo a todos los hermanos.

4 К оли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

Y llegados a Jerusalén, fueron recibidos por la iglesia y los apóstoles y los ancianos, y refirieron todas las cosas que Dios había hecho con ellos.

5 А ле дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

Pero algunos de la secta de los fariseos, que habían creído, se levantaron diciendo: Se debe circuncidarlos, y mandarles que guarden la ley de Moisés.

6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

Y se reunieron los apóstoles y los ancianos para considerar este asunto.

7 Я к велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

Y después de mucha discusión, Pedro se levantó y les dijo: Varones hermanos, vosotros estáis perfectamente enterados de que ya hace algún tiempo Dios me escogió de entre nosotros para que los gentiles oyesen por mi boca la palabra del evangelio y creyesen.

8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

Y Dios, que conoce los corazones, les dio testimonio, dándoles el Espíritu Santo lo mismo que a nosotros;

9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

y ninguna diferencia hizo entre nosotros y ellos, purificando por la fe sus corazones.

10 О тож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

Ahora, pues, ¿por qué tentáis a Dios, imponiendo sobre la cerviz de los discípulos un yugo que ni nuestros padres ni nosotros hemos podido llevar?

11 Т а ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

Más bien, creemos que por la gracia del Señor Jesús somos salvos, de igual modo que ellos.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

Entonces toda la multitud calló, y escuchaban a Bernabé y a Pablo, que contaban cuán grandes señales y maravillas había hecho Dios por medio de ellos entre los gentiles.

13 Я к замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

Y cuando ellos callaron, Jacobo tomó la palabra y dijo: Varones hermanos, oídme.

14 С имон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

Simón ha contado cómo Dios visitó por primera vez a los gentiles, para tomar de entre ellos un pueblo para su nombre.

15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

Y con esto concuerdan las palabras de los profetas, como está escrito:

16 П отому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

Después de esto volveré Y reedificaré el tabernáculo de David, que está caído; Y repararé sus ruinas, Y lo volveré a levantar,

17 щ об шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

Para que el resto de los hombres busque al Señor, Y todos los gentiles, sobre los cuales es invocado mi nombre,

18 Г осподеві відвіку відомі всі вчинки Його.

Dice el Señor, que hace todo esto. Desde la eternidad conoce el Señor su obra.

19 Т ому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

Por lo cual yo juzgo que no se inquiete a los que de entre los gentiles se convierten a Dios,

20 а ле написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

sino que se les escriba que se aparten de las contaminaciones de los ídolos, de la fornicación, de lo estrangulado y de la sangre.

21 Б о своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

Porque Moisés desde generaciones antiguas tiene en cada ciudad quien lo predique en las sinagogas, donde es leído cada sábado.

22 Т оді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,

Entonces pareció bien a los apóstoles y a los ancianos, con toda la iglesia, elegir de entre ellos varones y enviarlos a Antioquía con Pablo y Bernabé: a Judas que tenía por sobrenombre Barsabás, y a Silas, varones dirigentes entre los hermanos;

23 н аписавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

y escribir por conducto de ellos: Los apóstoles, los ancianos y los hermanos, a los hermanos de entre los gentiles que están en Antioquía, en Siria y en Cilicia, saludos.

24 Ч ерез те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

Por cuanto hemos oído que algunos que han salido de nosotros, a los cuales no dimos orden, os han inquietado con palabras, perturbando vuestras almas, mandando circuncidaros y guardar la ley,

25 т о ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,

nos ha parecido bien, habiendo llegado a un común acuerdo, elegir varones y enviarlos a vosotros con nuestros amados Bernabé y Pablo,

26 л юдьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

hombres que han expuesto su vida por el nombre de nuestro Señor Jesucristo.

27 Т ож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

Así que hemos enviado a Judas y a Silas, los cuales también de palabra os informarán de lo mismo.

28 Б о зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:

Porque ha parecido bien al Espíritu Santo, y a nosotros, no imponeros ninguna carga más que estas cosas necesarias:

29 с тримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

que os abstengáis de lo sacrificado a ídolos, de sangre, de ahogado y de fornicación. Si os abstenéis de tales cosas, obraréis bien. Pasadlo bien.

30 П осланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.

Así, pues, los que fueron enviados descendieron a Antioquía, y reuniendo a la congregación, entregaron la carta;

31 А перечитавши, раділи з потішення того.

y habiéndola leído, se regocijaron por la consolación.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.

Y Judas y Silas, como ellos también eran profetas, consolaron y confortaron a los hermanos con abundancia de palabras.

33 А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

Y después de pasar algún tiempo allí, fueron despedidos con paz por los hermanos, para volver a aquellos que los habían enviado.

34 А ле Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

Mas a Silas le pareció bien el quedarse allí.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.

Pero Pablo y Bernabé continuaron en Antioquía, enseñando la palabra del Señor y anunciando el evangelio con otros muchos. Pablo se separa de Bernabé, y comienza su segundo viaje misionero

36 А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.

Después de algunos días, Pablo dijo a Bernabé: Volvamos a visitar a los hermanos en todas las ciudades en que hemos anunciado la palabra del Señor, para ver cómo están.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.

Y Bernabé quería que llevasen consigo a Juan, el que tenía por sobrenombre Marcos;

38 Т а Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

pero Pablo insistía en que no debían llevar consigo al que se había apartado de ellos desde Panfilia, y no había ido con ellos a la obra.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.

Y se produjo tal tirantez entre ellos, que se separaron el uno del otro; Bernabé, tomando a Marcos, se embarcó rumbo a Chipre,

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.

y Pablo, escogiendo a Silas, salió encomendado por los hermanos a la gracia del Señor,

41 І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.

y pasó por Siria y Cilicia, consolidando las iglesias.