1 А Йов відповів та й сказав:

Respondió Job, y dijo:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Ciertamente yo sé que es así; ¿Y cómo se justificará el hombre ante Dios?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Si quisiera discutir con él, No le podrá responder a una cosa entre mil.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Él es sabio de corazón, y poderoso en fuerzas; ¿Quién se endureció contra él, y le fue bien?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Él arranca los montes con su furor, Y no saben quién los trastornó;

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Él sacude la tierra de su lugar, Y hace temblar sus columnas;

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Él manda al sol, y no sale; Y guarda bajo sello las estrellas;

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Él solo extendió los cielos, Y anda sobre las olas del mar;

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Él hizo la Osa, el Orión y las Pléyades, Y las ocultas constelaciones del sur;

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Él hace prodigios incomprensibles, Y maravillas sinnúmero.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

He aquí que él pasará delante de mí, y yo no lo veré; Se deslizará, y no lo percibiré.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

He aquí, arrebatará su presa; ¿quién le hará restituir? ¿Quién le dirá: Qué haces?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Dios no ceja en su cólera, Y debajo de él se abaten los que ayudan a Rahab.

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¿Cuánto menos le responderé yo, Y hablaré con él palabras escogidas?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Aunque tuviera yo razón, no respondería; Antes habría de implorar clemencia a mi juez.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Si yo le invocara, y él me respondiese, Aún no creería que hubiese escuchado mi voz.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Porque me ha quebrantado con tempestad, Y ha aumentado mis heridas sin causa.

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

No me ha concedido que tome respiro, Sino que me ha llenado de amarguras.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Si hablásemos de su potencia, por cierto es fuerte; Si de juicio, ¿quién le emplazará?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Si yo me justificase, me condenaría mi boca; Si me tuviese por perfecto, esto me haría inicuo.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

¿Soy acaso intachable? Ni yo mismo me conozco; desprecio mi vida.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Una cosa resta que yo diga: Al perfecto y al impío él los consume.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Si un azote acarrea la muerte de improviso, Se ríe del sufrimiento de los inocentes.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

La tierra es entregada en manos de los impíos, Y él cubre el rostro de sus jueces, Si no es él, ¿quién es? ¿Dónde está?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Mis días han sido más ligeros que un correo; Huyeron sin haber gustado la dicha.

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Se deslizaron como lanchas de papiro; Como el águila que se arroja sobre la presa.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Si yo dijese: Olvidaré mi queja, Dejaré mi triste semblante, y me alegraré,

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Me turban todos mis dolores; Sé que no me tendrás por inocente.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Y si soy culpable, ¿Para qué trabajaré en vano?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Aunque me lave con aguas de nieve, Y limpie mis manos con la limpieza más esmerada,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Aún me hundirías en el fango, Y mis propios vestidos me abominarían.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Porque él no es hombre como yo, para que yo le responda, Y vengamos juntamente a juicio.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

No hay entre nosotros árbitro Que ponga su mano sobre nosotros dos.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Quite de sobre mí su vara, Y su terror no me espante.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Entonces hablaré, y no le temeré; Porque en este estado no soy dueño de mí.