1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado? ¿Por qué estás tan lejos de mi salvación, y de las palabras de mi clamor?

2 ( 22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

Dios mío, clamo de día, y no respondes; Y de noche, y no hay para mí reposo.

3 ( 22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

Pero tú eres santo, Tú que habitas entre las alabanzas de Israel.

4 ( 22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

En ti esperaron nuestros padres; Esperaron, y tú los libraste.

5 ( 22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

Clamaron a ti, y fueron librados; Confiaron en ti, y no fueron avergonzados.

6 ( 22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

Mas yo soy gusano, y no hombre; Oprobio de los hombres, y despreciado del pueblo.

7 ( 22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

Todos los que me ven me escarnecen; Tuercen los labios, menean la cabeza, diciendo:

8 ( 22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

Se encomendó a Jehová; líbrele él; Sálvele, puesto que en él se complacía.

9 ( 22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

Pero tú eres el que me sacó del vientre; El que me hizo estar confiado desde que estaba a los pechos de mi madre.

10 ( 22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

Sobre ti fui echado desde el seno; Desde el vientre de mi madre, tú eres mi Dios.

11 ( 22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

No te alejes de mí, porque la angustia está cerca; Porque no hay quien ayude.

12 ( 22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

Me han rodeado muchos toros; Fuertes toros de Basán me han cercado.

13 ( 22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

Abrieron sobre mí su boca Como un león rapaz y rugiente.

14 ( 22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

Estoy derramado como agua, Y todos mis huesos se descoyuntaron; Mi corazón se torna como cera, Derritiéndose en medio de mis entrañas.

15 ( 22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

Como un tiesto se secó mi vigor, Y mi lengua se pegó a mi paladar, Y me has puesto en el polvo de la muerte.

16 ( 22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Porque perros me han rodeado; Me ha cercado una banda de malhechores; Horadaron mis manos y mis pies.

17 ( 22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

Contar puedo todos mis huesos; Entretanto, ellos me miran y me observan.

18 ( 22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

Repartieron entre sí mis vestidos, Y sobre mi túnica echaron suertes.

19 ( 22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

Mas tú, Jehová, no te alejes; Fortaleza mía, apresúrate a socorrerme.

20 ( 22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Libra de la espada mi alma, De las garras del perro mi vida.

21 ( 22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

Sálvame de las fauces del león, Y líbrame de los cuernos de los búfalos.

22 ( 22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

Anunciaré tu nombre a mis hermanos; En medio de la congregación te alabaré.

23 ( 22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

Los que teméis a Jehová, alabadle; Glorificadle, descendencia toda de Jacob, Y temedle vosotros, descendencia toda de Israel.

24 ( 22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

Porque no menospreció ni desdeñó la aflicción del afligido, Ni de él escondió su rostro; Sino que cuando clamó a él, le escuchó.

25 ( 22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

De ti procede mi alabanza en la gran congregación; Mis votos pagaré delante de los que le temen.

26 ( 22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

Comerán los humildes, y serán saciados; Alabarán a Jehová los que le buscan; Vivirá su corazón para siempre.

27 ( 22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

Se acordarán, y se volverán a Jehová todos los confines de la tierra, Y todas las familias de las naciones adorarán delante de ti.

28 ( 22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

Porque de Jehová es el reino, Y él regirá las naciones.

29 ( 22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

Comerán y adorarán todos los poderosos de la tierra; Se postrarán delante de él todos los que descienden al polvo, Puesto que nadie puede conservar la vida a su propia alma.

30 ( 22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

La posteridad le servirá; Esto será contado de Jehová hasta la postrera generación.

31 ( 22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Vendrán, y anunciarán su justicia; A generaciones que no han nacido aún, anunciarán que él hizo esto.