1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

Al Músico principal, sobre Ajeleth-sahar Salmo de David. DIOS mío, Dios mío, ¿por qué me has dejado? ¿Por qué estás lejos de mi salud, y de las palabras de mi clamor?

2 ( 22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

Dios mío, clamo de día, y no oyes; Y de noche, y no hay para mí silencio.

3 ( 22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

Tú empero eres santo, Tú que habitas entre las alabanzas de Israel.

4 ( 22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

En ti esperaron nuestros padres: Esperaron, y tú los libraste.

5 ( 22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

Clamaron á ti, y fueron librados: Esperaron en ti, y no se avergonzaron.

6 ( 22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

Mas yo soy gusano, y no hombre; Oprobio de los hombres, y desecho del pueblo.

7 ( 22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

Todos los que me ven, escarnecen de mí; Estiran los labios, menean la cabeza, diciendo:

8 ( 22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

Remítese á Jehová, líbrelo; Sálvele, puesto que en él se complacía.

9 ( 22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

Empero tú eres el que me sacó del vientre, El que me haces esperar desde que estaba á los pechos de mi madre.

10 ( 22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

Sobre ti fuí echado desde la matriz: Desde el vientre de mi madre, tú eres mi Dios.

11 ( 22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

No te alejes de mí, porque la angustia está cerca; Porque no hay quien ayude.

12 ( 22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

Hanme rodeado muchos toros; Fuertes toros de Basán me han cercado.

13 ( 22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

Abrieron sobre mí su boca, Como león rapante y rugiente.

14 ( 22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

Heme escurrido como aguas, Y todos mis huesos se descoyuntaron: Mi corazón fué como cera, Desliéndose en medio de mis entrañas.

15 ( 22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

Secóse como un tiesto mi vigor, Y mi lengua se pegó á mi paladar; Y me has puesto en el polvo de la muerte.

16 ( 22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

Porque perros me han rodeado, Hame cercado cuadrilla de malignos: Horadaron mis manos y mis pies.

17 ( 22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

Contar puedo todos mis huesos; Ellos miran, considéranme.

18 ( 22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

Partieron entre sí mis vestidos, Y sobre mi ropa echaron suertes.

19 ( 22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

Mas tú, Jehová, no te alejes; Fortaleza mía, apresúrate para mi ayuda.

20 ( 22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

Libra de la espada mi alma; Del poder del perro mi única.

21 ( 22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

Sálvame de la boca del león, Y óyeme librándome de los cuernos de los unicornios.

22 ( 22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

Anunciaré tu nombre á mis hermanos: En medio de la congregación te alabaré.

23 ( 22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

Los que teméis á Jehová, alabadle; Glorificadle, simiente toda de Jacob; Y temed de él, vosotros, simiente toda de Israel.

24 ( 22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

Porque no menospreció ni abominó la aflicción del pobre, Ni de él escondió su rostro; Sino que cuando clamó á él, oyóle.

25 ( 22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

De ti será mi alabanza en la grande congregación; Mis votos pagaré delante de los que le temen.

26 ( 22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

Comerán los pobres, y serán saciados: Alabarán á Jehová los que le buscan: Vivirá vuestro corazón para siempre.

27 ( 22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

Acordarse han, y volveránse á Jehová todos los términos de la tierra; Y se humillarán delante de ti todas las familias de las gentes.

28 ( 22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

Porque de Jehová es el reino; Y él se enseñoreará de las gentes.

29 ( 22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

Comerán y adorarán todos los poderosos de la tierra: Postraránse delante de él todos los que descienden al polvo, Si bien ninguno puede conservar la vida á su propia alma.

30 ( 22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

La posteridad le servirá; Será ella contada por una generación de Jehová.

31 ( 22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Vendrán, y anunciarán al pueblo que naciere, Su justicia que él hizo.