1 П існя. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Canción: Salmo para los hijos de Coré: al Músico principal: para cantar sobre Mahalath; Masquil de Hemán Ezrahita. OH Jehová, Dios de mi salud, Día y noche clamo delante de ti.

2 ( 88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Entre mi oración en tu presencia: Inclina tu oído á mi clamor.

3 ( 88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Porque mi alma está harta de males, Y mi vida cercana al sepulcro.

4 ( 88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Soy contado con los que descienden al hoyo, Soy como hombre sin fuerza:

5 ( 88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Libre entre los muertos, Como los matados que yacen en el sepulcro, Que no te acuerdas más de ellos, Y que son cortados de tu mano.

6 ( 88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Hasme puesto en el hoyo profundo, En tinieblas, en honduras.

7 ( 88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Sobre mí se ha acostado tu ira, Y me has afligido con todas tus ondas. (Selah.)

8 ( 88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Has alejado de mí mis conocidos: Hasme puesto por abominación á ellos: Encerrado estoy, y no puedo salir.

9 ( 88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Mis ojos enfermaron á causa de mi aflicción: Hete llamado, oh Jehová, cada día; He extendido á ti mis manos.

10 ( 88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

¿Harás tú milagro á los muertos? ¿Levantaránse los muertos para alabarte? (Selah.)

11 ( 88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

¿Será contada en el sepulcro tu misericordia, O tu verdad en la perdición?

12 ( 88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

¿Será conocida en las tinieblas tu maravilla, Ni tu justicia en la tierra del olvido?

13 ( 88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Mas yo á ti he clamado, oh Jehová; Y de mañana mi oración te previno.

14 ( 88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

¿Por qué, oh Jehová, desechas mi alma? ¿Por qué escondes de mí tu rostro?

15 ( 88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Yo soy afligido y menesteroso: Desde la mocedad he llevado tus terrores, he estado medroso.

16 ( 88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Sobre mí han pasado tus iras; Tus espantos me han cortado.

17 ( 88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

Hanme rodeado como aguas de continuo; Hanme cercado á una.

18 ( 88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Has alejado de mí el enemigo y el compañero; Y mis conocidos se esconden en la tiniebla.