1 П існя. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Ó Senhor, Deus da minha salvação, dia e noite clamo diante de ti.

2 ( 88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Chegue ã tua presença a minha oração, inclina os teus ouvidos ao meu clamor;

3 ( 88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

porque a minha alma está cheia de angústias, e a minha vida se aproxima do Seol.

4 ( 88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Já estou contado com os que descem ã cova; estou como homem sem forças,

5 ( 88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

atirado entre os finados; como os mortos que jazem na sepultura, dos quais já não te lembras, e que são desamparados da tua mão.

6 ( 88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Puseste-me na cova mais profunda, em lugares escuros, nas profundezas.

7 ( 88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Sobre mim pesa a tua cólera; tu me esmagaste com todas as tuas ondas.

8 ( 88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Apartaste de mim os meus conhecidos, fizeste-me abominável para eles; estou encerrado e não posso sair.

9 ( 88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Os meus olhos desfalecem por causa da aflição. Clamo a ti todo dia, Senhor, estendendo-te as minhas mãos.

10 ( 88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Mostrarás tu maravilhas aos mortos? ou levantam-se os mortos para te louvar?

11 ( 88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Será anunciada a tua benignidade na sepultura, ou a tua fidelidade no Abadom?

12 ( 88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Serão conhecidas nas trevas as tuas maravilhas, e a tua justiça na terra do esquecimento?

13 ( 88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Eu, porém, Senhor, clamo a ti; de madrugada a minha oração chega ã tua presença.

14 ( 88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Senhor, por que me rejeitas? por que escondes de mim a tua face?

15 ( 88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Estou aflito, e prestes a morrer desde a minha mocidade; sofro os teus terrores, estou desamparado.

16 ( 88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Sobre mim tem passado a tua ardente indignação; os teus terrores deram cabo de mim.

17 ( 88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

Como águas me rodeiam todo o dia; cercam-me todos juntos.

18 ( 88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Aparte de mim amigos e companheiros; os meus conhecidos se acham nas trevas.