Від Луки 22 ~ Lucas 22

picture

1 Н аближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

Aproximava-se a festa dos pães ázimos, que se chama a páscoa.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

E os principais sacerdotes e os escribas andavam procurando um modo de o matar; pois temiam o povo.

3 С атана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

Entrou então Satanás em Judas, que tinha por sobrenome Iscariotes, que era um dos doze;

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

e foi ele tratar com os principais sacerdotes e com os capitães de como lho entregaria.

5 Т і ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

Eles se alegraram com isso, e convieram em lhe dar dinheiro.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

E ele concordou, e buscava ocasião para lho entregar sem alvoroço.

7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

Ora, chegou o dia dos pães ázimos, em que se devia imolar a páscoa;

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

e Jesus enviou a Pedro e a João, dizendo: Ide, preparai-nos a páscoa, para que a comamos.

9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

Perguntaram-lhe eles: Onde queres que a preparemos?

10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

Respondeu-lhes: Quando entrardes na cidade, sair-vos-á ao encontro um homem, levando um cântaro de água; segui-o até a casa em que ele entrar.

11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

E direis ao dono da casa: O Mestre manda perguntar-te: Onde está o aposento em que hei de comer a páscoa com os meus discípulos?

12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

Então ele vos mostrará um grande cenáculo mobiliado; aí fazei os preparativos.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

Foram, pois, e acharam tudo como lhes dissera e prepararam a páscoa.

14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

E, chegada a hora, pôs-se Jesus ã mesa, e com ele os apóstolos.

15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

E disse-lhes: Tenho desejado ardentemente comer convosco esta páscoa, antes da minha paixão;

16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

pois vos digo que não a comerei mais até que ela se cumpra no reino de Deus.

17 У зявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

Então havendo recebido um cálice, e tendo dado graças, disse: Tomai-o, e reparti-o entre vós;

18 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

porque vos digo que desde agora não mais beberei do fruto da videira, até que venha o reino de Deus.

19 У зявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

E tomando pão, e havendo dado graças, partiu-o e deu-lho, dizendo: Isto é o meu corpo, que é dado por vós; fazei isto em memória de mim.

20 П о вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

Semelhantemente, depois da ceia, tomou o cálice, dizendo: Este cálice é o novo pacto em meu sangue, que é derramado por vós.

21 Т а однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

Mas eis que a mão do que me trai está comigo ã mesa.

22 Б о Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

Porque, na verdade, o Filho do homem vai segundo o que está determinado; mas ai daquele homem por quem é traído!

23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

Então eles começaram a perguntar entre si qual deles o que ia fazer isso.

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

Levantou-se também entre eles contenda, sobre qual deles parecia ser o maior.

25 В ін же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

Ao que Jesus lhes disse: Os reis dos gentios dominam sobre eles, e os que sobre eles exercem autoridade são chamados benfeitores.

26 А ле не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

Mas vós não sereis assim; antes o maior entre vós seja como o mais novo; e quem governa como quem serve.

27 Б о хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

Pois qual é maior, quem está ã mesa, ou quem serve? porventura não é quem está ã mesa? Eu, porém, estou entre vós como quem serve.

28 В и ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

Mas vós sois os que tendes permanecido comigo nas minhas provações;

29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

e assim como meu Pai me conferiu domínio, eu vo-lo confiro a vós;

30 щ об ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

para que comais e bebais ã minha mesa no meu reino, e vos senteis sobre tronos, julgando as doze tribos de Israel.

31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

Simão, Simão, eis que Satanás vos pediu para vos cirandar como trigo;

32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

mas eu roguei por ti, para que a tua fé não desfaleça; e tu, quando te converteres, fortalece teus irmãos.

33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

Respondeu-lhe Pedro: Senhor, estou pronto a ir contigo tanto para a prisão como para a morte.

34 В ін же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

Tornou-lhe Jesus: Digo-te, Pedro, que não cantará hoje o galo antes que três vezes tenhas negado que me conheces.

35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

E perguntou-lhes: Quando vos mandei sem bolsa, alforje, ou alparcas, faltou-vos porventura alguma coisa? Eles responderam: Nada.

36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

Disse-lhes pois: Mas agora, quem tiver bolsa, tome-a, como também o alforje; e quem não tiver espada, venda o seu manto e compre-a.

37 Г оворю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

Porquanto vos digo que importa que se cumpra em mim isto que está escrito: E com os malfeitores foi contado. Pois o que me diz respeito tem seu cumprimento.

38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

Disseram eles: Senhor, eis aqui duas espadas. Respondeu-lhes: Basta.

39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

Então saiu e, segundo o seu costume, foi para o Monte das Oliveiras; e os discípulos o seguiam.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

Quando chegou

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

E apartou-se deles cerca de um tiro de pedra; e pondo-se de joelhos, orava,

42 б лагаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

dizendo: Pai, se queres afasta de mim este cálice; todavia não se faça a minha vontade, mas a tua.

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

Então lhe apareceu um anjo do céu, que o confortava.

44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

E, posto em agonia, orava mais intensamente; e o seu suor tornou-se como grandes gotas de sangue, que caíam sobre o chão.

45 І , підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

Depois, levantando-se da oração, veio para os seus discípulos, e achou-os dormindo de tristeza;

46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

e disse-lhes: Por que estais dormindo? Lenvantai-vos, e orai, para que não entreis em tentação.

47 І , коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

E estando ele ainda a falar, eis que surgiu uma multidão; e aquele que se chamava Judas, um dos doze, ia adiante dela, e chegou-se a Jesus para o beijar.

48 І сус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

Jesus, porém, lhe disse: Judas, com um beijo trais o Filho do homem?

49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

Quando os que estavam com ele viram o que ia suceder, disseram: Senhor, feri-los-emos a espada?

50 І , один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

Então um deles feriu o servo do sumo sacerdote, e cortou-lhe a orelha direita.

51 Т а Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

Mas Jesus disse: Deixei-os; basta. E tocando-lhe a orelha, o curou.

52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

Então disse Jesus aos principais sacerdotes, oficiais do templo e anciãos, que tinham ido contra ele: Saístes, como a um salteador, com espadas e varapaus?

53 Я к щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

Todos os dias estava eu convosco no templo, e não estendestes as mãos contra mim; mas esta é a vossa hora e o poder das trevas.

54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

Então, prendendo-o, o levaram e o introduziram na casa do sumo sacerdote; e Pedro seguia-o de longe.

55 Я к розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

E tendo eles acendido fogo no meio do pátio e havendo-se sentado ã roda, sentou-se Pedro entre eles.

56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

Uma criada, vendo-o sentado ao lume, fixou os olhos nele e disse: Esse também estava com ele.

57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

Mas Pedro o negou, dizendo: Mulher, não o conheço.

58 Н езабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

Daí a pouco, outro o viu, e disse: Tu também és um deles. Mas Pedro disse: Homem, não sou.

59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

E, tendo passado quase uma hora, outro afirmava, dizendo: Certamente este também estava com ele, pois é galileu.

60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

Mas Pedro respondeu: Homem, não sei o que dizes. E imediatamente estando ele ainda a falar, cantou o galo.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

Virando-se o Senhor, olhou para Pedro; e Pedro lembrou-se da palavra do Senhor, como lhe havia dito: Hoje, antes que o galo cante, três vezes me negarás.

62 І , вийшовши звідти, він гірко заплакав!

E, havendo saído, chorou amargamente.

63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

Os homens que detinham Jesus zombavam dele, e feriam-no;

64 І , закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

e, vendando-lhe os olhos, perguntavam, dizendo: Profetiza, quem foi que te bateu?

65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

E, blasfemando, diziam muitas outras coisas contra ele.

66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

Logo que amanheceu reuniu-se a assembléia dos anciãos do povo, tanto os principais sacerdotes como os escribas, e o conduziam ao sinédrio deles, onde lhe disseram:

67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

Se tu és o Cristo, dize-no-lo. Replicou-lhes ele: Se eu vo-lo disser, não o crereis;

68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

e se eu vos interrogar, de modo algum me respondereis.

69 Н езабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

Mas desde agora estará assentado o Filho do homem ã mão direita do poder de Deus.

70 Т оді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

Ao que perguntaram todos: Logo, tu és o Filho de Deus? Respondeu-lhes: Vós dizeis que eu sou.

71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!

Então disseram: Por que ainda temos necessidade de testemunho? pois nós mesmos o ouvimos da sua própria boca.