1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

Eu sou o homem que viu a aflição causada pela vara do seu furor.

2 В ін провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

Ele me guiou e me fez andar em trevas e não na luz.

3 Л иш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

Deveras fez virar e revirar a sua mão contra mim o dia todo.

4 В ін виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

Fez envelhecer a minha carne e a minha pele; quebrou-me os ossos.

5 о бгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

Levantou trincheiras contra mim, e me cercou de fel e trabalho.

6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...

Fez-me habitar em lugares tenebrosos, como os que estavam mortos há muito.

7 О бгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

Cercou-me de uma sebe de modo que não posso sair; agravou os meus grilhões.

8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

Ainda quando grito e clamo por socorro, ele exclui a minha oração.

9 К амінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

Fechou os meus caminhos com pedras lavradas, fez tortuosas as minhas veredas.

10 В ін для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

Fez-se-me como urso de emboscada, um leão em esconderijos.

11 П оплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

Desviou os meus caminhos, e fez-me em pedaços; deixou-me desolado.

12 Н атягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

Armou o seu arco, e me pôs como alvo ã flecha.

13 п устив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

Fez entrar nos meus rins as flechas da sua aljava.

14 Д ля всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

Fui feito um objeto de escárnio para todo o meu povo, e a sua canção o dia todo.

15 Н аситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

Encheu-me de amarguras, fartou-me de absinto.

16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

Quebrou com pedrinhas de areia os meus dentes, cobriu-me de cinza.

17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...

Alongaste da paz a minha alma; esqueci-me do que seja a felicidade.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

Digo, pois: Já pereceu a minha força, como também a minha esperança no Senhor.

19 З гадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

Lembra-te da minha aflição e amargura, do absinto e do fel.

20 д уша моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

Minha alma ainda os conserva na memória, e se abate dentro de mim.

21 О це я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

Torno a trazer isso ã mente, portanto tenho esperança.

22 Ц е милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

A benignidade do Senhor jamais acaba, as suas misericórdias não têm fim;

23 н ове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

renovam-se cada manhã. Grande é a tua fidelidade.

24 Г осподь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

A minha porção é o Senhor, diz a minha alma; portanto esperarei nele.

25 Г осподь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

Bom é o Senhor para os que esperam por ele, para a alma que o busca.

26 Д обре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

Bom é ter esperança, e aguardar em silêncio a salvação do Senhor.

27 Д обре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

Bom é para o homem suportar o jugo na sua mocidade.

28 н ехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

Que se assente ele, sozinho, e fique calado, porquanto Deus o pôs sobre ele.

29 х ай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

Ponha a sua boca no pó; talvez ainda haja esperança.

30 х ай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

Dê a sua face ao que o fere; farte-se de afronta.

31 Б о Господь не навіки ж покине!

Pois o Senhor não rejeitará para sempre.

32 Б о хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

Embora entristeça a alguém, contudo terá compaixão segundo a grandeza da sua misericordia.

33 б о не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

Porque não aflige nem entristece de bom grado os filhos dos homens.

34 Щ об топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

Pisar debaixo dos pés a todos os presos da terra,

35 щ об перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

perverter o direito do homem perante a face do Altíssimo,

36 щ об гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

subverter o homem no seu pleito, não são do agrado do senhor.

37 Х то то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

Quem é aquele que manda, e assim acontece, sem que o Senhor o tenha ordenado?

38 Х іба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

Não sai da boca do Altíssimo tanto o mal como o bem?

39 Ч ого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

Por que se queixaria o homem vivente, o varão por causa do castigo dos seus pecados?

40 П ошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

Esquadrinhemos os nossos caminhos, provemo-los, e voltemos para o Senhor.

41 п ідіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

Levantemos os nossos corações com as mãos para Deus no céu dizendo;

42 С проневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

Nós transgredimos, e fomos rebeldes, e não perdoaste,

43 з акрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Cobriste-te de ira, e nos perseguiste; mataste, não te apiedaste.

44 з акрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

Cobriste-te de nuvens, para que não passe a nossa oração.

45 С міттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

Como escória e refugo nos puseste no meio dos povos.

46 н аші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

Todos os nossos inimigos abriram contra nós a sua boca.

47 с трах та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

Temor e cova vieram sobre nós, assolação e destruição.

48 М оє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

Torrentes de águas correm dos meus olhos, por causa da destruição da filha do meu povo.

49 В иливається око моє безупинно, нема бо перерви,

Os meus olhos derramam lágrimas, e não cessam, sem haver intermissão,

50 а ж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

até que o Senhor atente e veja desde o céu.

51 м оє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

Os meus olhos me afligem, por causa de todas as filhas da minha cidade.

52 Л овлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

Como ave me caçaram os que, sem causa, são meus inimigos.

53 ж иття моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

Atiraram-me vivo na masmorra, e lançaram pedras sobre mim.

54 П ливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

Águas correram sobre a minha cabeça; eu disse: Estou cortado.

55 К ликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

Invoquei o teu nome, Senhor, desde a profundeza da masmorra.

56 Т и чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

Ouviste a minha voz; não escondas o teu ouvido ao meu suspiro, ao meu clamor.

57 Т и близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

Tu te aproximaste no dia em que te invoquei; disseste: Não temas.

58 З а душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Pleiteaste, Senhor, a minha causa; remiste a minha vida.

59 Т и бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

Viste, Senhor, a injustiça que sofri; julga tu a minha causa.

60 У сю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

Viste toda a sua vingança, todos os seus desígnios contra mim.

61 Т и чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

Ouviste as suas afrontas, Senhor, todos os seus desígnios contra mim,

62 м ову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

os lábios e os pensamentos dos que se levantam contra mim o dia todo.

63 П обач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

Observa-os ao assentarem-se e ao levantarem-se; eu sou a sua canção.

64 З аплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Tu lhes darás a recompensa, Senhor, conforme a obra das suas mãos.

65 П одай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

Tu lhes darás dureza de coração, maldição tua sobre eles.

66 С воїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!

Na tua ira os perseguirás, e os destruirás de debaixo dos teus céus, ó Senhor.