1 К нига Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

Palavras do pregador, filho de Davi, rei em Jerusalém.

2 Н аймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!

Vaidade de vaidades, diz o pregador; vaidade de vaidades, tudo é vaidade.

3 Я ка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?

Que proveito tem o homem, de todo o seu trabalho, com que se afadiga debaixo do sol?

4 П окоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!

Uma geração vai-se, e outra geração vem, mas a terra permanece para sempre.

5 І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.

O sol nasce, e o sol se põe, e corre de volta ao seu lugar donde nasce.

6 В іє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...

O vento vai para o sul, e faz o seu giro vai para o norte; volve-se e revolve-se na sua carreira, e retoma os seus circuitos.

7 В сі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!

Todos os ribeiros vão para o mar, e contudo o mar não se enche; ao lugar para onde os rios correm, para ali continuam a correr.

8 П овні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...

Todas as coisas estão cheias de cansaço; ninguém o pode exprimir: os olhos não se fartam de ver, nem os ouvidos se enchem de ouvir.

9 Щ о було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...

O que tem sido, isso é o que há de ser; e o que se tem feito, isso se tornará a fazer; nada há que seja novo debaixo do sol.

10 Б уває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!

Há alguma coisa de que se possa dizer: Voê, isto é novo? ela já existiu nos séculos que foram antes de nós.

11 Н ема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...

Já não há lembrança das gerações passadas; nem das gerações futuras haverá lembrança entre os que virão depois delas.

12 Я , Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

Eu, o pregador, fui rei sobre Israel em Jerusalém.

13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.

E apliquei o meu coração a inquirir e a investigar com sabedoria a respeito de tudo quanto se faz debaixo do céu; essa enfadonha ocupação deu Deus aos filhos dos homens para nela se exercitarem.

14 Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...

Atentei para todas as obras que se e fazem debaixo do sol; e eis que tudo era vaidade e desejo vão.

15 П окривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!

O que é torto não se pode endireitar; o que falta não se pode enumerar.

16 Г оворив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

Falei comigo mesmo, dizendo: Eis que eu me engrandeci, e sobrepujei em sabedoria a todos os que houve antes de mim em Jerusalém; na verdade, tenho tido larga experiência da sabedoria e do conhecimento.

17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...

E apliquei o coração a conhecer a sabedoria e a conhecer os desvarios e as loucuras; e vim a saber que também isso era desejo vao.

18 Б о при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...

Porque na muita sabedoria há muito enfado; e o que aumenta o conhecimento aumenta a tristeza.