1 Д ля дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

Eu te louvarei, Senhor, de todo o meu coração; contarei todas as tuas maravilhas.

2 ( 9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

Em ti me alegrarei e exultarei; cantarei louvores ao teu nome, ó Altíssimo;

3 ( 9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

porquanto os meus inimigos retrocedem, caem e perecem diante de ti.

4 ( 9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

Sustentaste o meu direito e a minha causa; tu te assentaste no tribunal, julgando justamente.

5 ( 9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

Repreendeste as nações, destruíste os ímpios; apagaste o seu nome para sempre e eternamente.

6 ( 9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

Os inimigos consumidos estão; perpétuas são as suas ruínas.

7 ( 9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

Mas o Senhor está entronizado para sempre; preparou o seu trono para exercer o juízo.

8 ( 9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

Ele mesmo julga o mundo com justiça; julga os povos com eqüidade.

9 ( 9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

O Senhor é também um alto refúgio para o oprimido, um alto refúgio em tempos de angústia.

10 ( 9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

Em ti confiam os que conhecem o teu nome; porque tu, Senhor, não abandonas aqueles que te buscam.

11 ( 9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

Cantai louvores ao Senhor, que habita em Sião; anunciai entre os povos os seus feitos.

12 ( 9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

Pois ele, o vingador do sangue, se lembra deles; não se esquece do clamor dos aflitos.

13 ( 9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

Tem misericórdia de mim, Senhor; olha a aflição que sofro daqueles que me odeiam, tu que me levantas das portas da morte.

14 ( 9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

para que eu conte todos os teus louvores nas portas da filha de Sião e me alegre na tua salvação.

15 ( 9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

Afundaram-se as nações na cova que abriram; na rede que ocultaram ficou preso o seu pé.

16 ( 9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

O Senhor deu-se a conhecer, executou o juízo; enlaçado ficou o ímpio nos seus próprios feitos.

17 ( 9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

Os ímpios irão para o Seol, sim, todas as nações que se esquecem de Deus.

18 ( 9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

Pois o necessitado não será esquecido para sempre, nem a esperança dos pobres será frustrada perpetuamente.

19 ( 9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

Levanta-te, Senhor! Não prevaleça o homem; sejam julgadas as nações na tua presença!

20 ( 9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.

Senhor, incute-lhes temor! Que as nações saibam que não passam de meros homens!