1 Б лагослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

Bendize, ó minha alma, ao Senhor! Senhor, Deus meu, tu és magnificentíssimo! Estás vestido de honra e de majestade,

2 З одягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

tu que te cobres de luz como de um manto, que estendes os céus como uma cortina.

3 В ін ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

És tu que pões nas águas os vigamentos da tua morada, que fazes das nuvens o teu carro, que andas sobre as asas do vento;

4 В ін чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

que fazes dos ventos teus mensageiros, dum fogo abrasador os teus ministros.

5 З емлю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

Lançaste os fundamentos da terra, para que ela não fosse abalada em tempo algum.

6 б езоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Tu a cobriste do abismo, como dum vestido; as águas estavam sobre as montanhas.

7 в ід погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

 tua repreensão fugiram; ã voz do teu trovão puseram-se em fuga.

8 в иходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Elevaram-se as montanhas, desceram os vales, até o lugar que lhes determinaste.

9 Т и границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Limite lhes traçaste, que não haviam de ultrapassar, para que não tornassem a cobrir a terra.

10 В ін джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

És tu que nos vales fazes rebentar nascentes, que correm entre as colinas.

11 н апувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

Dão de beber a todos os animais do campo; ali os asnos monteses matam a sua sede.

12 П таство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Junto delas habitam as aves dos céus; dentre a ramagem fazem ouvir o seu canto.

13 В ін напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

Da tua alta morada regas os montes; a terra se farta do fruto das tuas obras.

14 Т раву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

Fazes crescer erva para os animais, e a verdura para uso do homem, de sorte que da terra tire o alimento,

15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

o vinho que alegra o seu coração, o azeite que faz reluzir o seu rosto, e o pão que lhe fortalece o coração.

16 Н асичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Saciam-se as árvores do Senhor, os cedros do Líbano que ele plantou,

17 щ о там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

nos quais as aves se aninham, e a cegonha, cuja casa está nos ciprestes.

18 Г ори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

Os altos montes são um refúgio para as cabras montesas, e as rochas para os querogrilos.

19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Designou a lua para marcar as estações; o sol sabe a hora do seu ocaso.

20 Т емноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

Fazes as trevas, e vem a noite, na qual saem todos os animais da selva.

21 р ичать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

Os leões novos os animais bramam pela presa, e de Deus buscam o seu sustento.

22 С онце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

Quando nasce o sol, logo se recolhem e se deitam nos seus covis.

23 Л юдина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

Então sai o homem para a sua lida e para o seu trabalho, até a tarde.

24 Я кі то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

Ó Senhor, quão multiformes são as tuas obras! Todas elas as fizeste com sabedoria; a terra está cheia das tuas riquezas.

25 О сь море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Eis também o vasto e espaçoso mar, no qual se movem seres inumeráveis, animais pequenos e grandes.

26 Х одять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Ali andam os navios, e o leviatã que formaste para nele folgar.

27 В они всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Todos esperam de ti que lhes dês o sustento a seu tempo.

28 Д аєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Tu lho dás, e eles o recolhem; abres a tua mão, e eles se fartam de bens.

29 Х оваєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Escondes o teu rosto, e ficam perturbados; se lhes tiras a respiração, morrem, e voltam para o seu pó.

30 П осилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Envias o teu fôlego, e são criados; e assim renovas a face da terra.

31 Н ехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

Permaneça para sempre a glória do Senhor; regozije-se o Senhor nas suas obras;

32 В ін погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

ele olha para a terra, e ela treme; ele toca nas montanhas, e elas fumegam.

33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

Cantarei ao Senhor enquanto eu viver; cantarei louvores ao meu Deus enquanto eu existir.

34 Б уде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Seja-lhe agradável a minha meditação; eu me regozijarei no Senhor.

35 Н ехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Sejam extirpados da terra os pecadores, e não subsistam mais os ímpios. Bendize, ó minha alma, ao Senhor. Louvai ao Senhor.