1 Б лагослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

BENDICE, alma mía, á Jehová. Jehová, Dios mío, mucho te has engrandecido; Haste vestido de gloria y de magnificencia.

2 З одягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

El que se cubre de luz como de vestidura, Que extiende los cielos como una cortina;

3 В ін ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

Que establece sus aposentos entre las aguas; El que pone las nubes por su carroza, El que anda sobre las alas del viento;

4 В ін чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

El que hace á sus ángeles espíritus, Sus ministros al fuego flameante.

5 З емлю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

El fundó la tierra sobre sus basas; No será jamás removida.

6 б езоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Con el abismo, como con vestido, la cubriste; Sobre los montes estaban las aguas.

7 в ід погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

A tu reprensión huyeron; Al sonido de tu trueno se apresuraron;

8 в иходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Subieron los montes, descendieron los valles, Al lugar que tú les fundaste.

9 Т и границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Pusísteles término, el cual no traspasarán; Ni volverán á cubrir la tierra.

10 В ін джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

Tú eres el que envías las fuentes por los arroyos; Van entre los montes.

11 н апувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

Abrevan á todas las bestias del campo: Quebrantan su sed los asnos montaraces.

12 П таство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Junto á aquellos habitarán las aves de los cielos; Entre las ramas dan voces.

13 В ін напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

El que riega los montes desde sus aposentos: Del fruto de sus obras se sacia la tierra.

14 Т раву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

El que hace producir el heno para las bestias, Y la hierba para el servicio del hombre; Sacando el pan de la tierra.

15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

Y el vino que alegra el corazón del hombre, Y el aceite que hace lucir el rostro, Y el pan que sustenta el corazón del hombre.

16 Н асичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Llénanse de jugo los árboles de Jehová, Los cedros del Líbano que él plantó.

17 щ о там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

Allí anidan las aves; En las hayas hace su casa la cigüeña.

18 Г ори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

Los montes altos para las cabras monteses; Las peñas, madrigueras para los conejos.

19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Hizo la luna para los tiempos: El sol conoce su ocaso.

20 Т емноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

Pone las tinieblas, y es la noche: En ella corretean todas las bestias de la selva.

21 р ичать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

Los leoncillos braman á la presa, Y para buscar de Dios su comida.

22 С онце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

Sale el sol, recógense, Y échanse en sus cuevas.

23 Л юдина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

Sale el hombre á su hacienda, Y á su labranza hasta la tarde.

24 Я кі то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

Cuán muchas son tus obras, oh Jehová! Hiciste todas ellas con sabiduría: La tierra está llena de tus beneficios.

25 О сь море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Asimismo esta gran mar y ancha de términos: En ella pescados sin número, Animales pequeños y grandes.

26 Х одять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Allí andan navíos; Allí este leviathán que hiciste para que jugase en ella.

27 В они всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Todos ellos esperan en ti, Para que les des su comida á su tiempo.

28 Д аєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Les das, recogen; Abres tu mano, hártanse de bien.

29 Х оваєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Escondes tu rostro, túrbanse: Les quitas el espíritu, dejan de ser, Y tórnanse en su polvo.

30 П осилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Envías tu espíritu, críanse: Y renuevas la haz de la tierra.

31 Н ехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

Sea la gloria de Jehová para siempre; Alégrese Jehová en sus obras;

32 В ін погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

El cual mira á la tierra, y ella tiembla; Toca los montes, y humean.

33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

A Jehová cantaré en mi vida: A mi Dios salmearé mientras viviere.

34 Б уде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Serme ha suave hablar de él: Yo me alegraré en Jehová.

35 Н ехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Sean consumidos de la tierra los pecadores, Y los impíos dejen de ser. Bendice, alma mía, á Jehová. Aleluya.