1 І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

Y VINIERON de la otra parte de la mar á la provincia de los Gadarenos.

2 І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

Y salido él del barco, luego le salió al encuentro, de los sepulcros, un hombre con un espíritu inmundo,

3 В ін мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

Que tenía domicilio en los sepulcros, y ni aun con cadenas le podía alguien atar;

4 б о часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

Porque muchas veces había sido atado con grillos y cadenas, mas las cadenas habían sido hechas pedazos por él, y los grillos desmenuzados; y nadie le podía domar.

5 І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

Y siempre, de día y de noche, andaba dando voces en los montes y en los sepulcros, é hiriéndose con las piedras.

6 А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

Y como vió á Jesús de lejos, corrió, y le adoró.

7 і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

Y clamando á gran voz, dijo: ¿Qué tienes conmigo, Jesús, Hijo del Dios Altísimo? Te conjuro por Dios que no me atormentes.

8 Б о сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

Porque le decía: Sal de este hombre, espíritu inmundo.

9 І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

Y le preguntó: ¿Cómo te llamas? Y respondió diciendo: Legión me llamo; porque somos muchos.

10 І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

Y le rogaba mucho que no le enviase fuera de aquella provincia.

11 П асся ж там на горі гурт великий свиней.

Y estaba allí cerca del monte una grande manada de puercos paciendo.

12 І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

Y le rogaron todos los demonios, diciendo: Envíanos á los puercos para que entremos en ellos.

13 І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

Y luego Jesús se lo permitió. Y saliendo aquellos espíritus inmundos, entraron en los puercos, y la manada cayó por un despeñadero en la mar; los cuales eran como dos mil; y en la mar se ahogaron.

14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

Y los que apacentaban los puercos huyeron, y dieron aviso en la ciudad y en los campos. Y salieron para ver qué era aquello que había acontecido.

15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

Y vienen á Jesús, y ven al que había sido atormentado del demonio, y que había tenido la legión, sentado y vestido, y en su juicio cabal; y tuvieron miedo.

16 С амовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

Y les contaron los que lo habían visto, cómo había acontecido al que había tenido el demonio, y lo de los puercos.

17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

Y comenzaron á rogarle que se fuese de los términos de ellos.

18 А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

Y entrando él en el barco, le rogaba el que había sido fatigado del demonio, para estar con él.

19 І сус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

Mas Jesús no le permitió, sino le dijo: Vete á tu casa, á los tuyos, y cuéntales cuán grandes cosas el Señor ha hecho contigo, y cómo ha tenido misericordia de ti.

20 І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Y se fué, y comenzó á publicar en Decápolis cuan grandes cosas Jesús había hecho con él: y todos se maravillaban.

21 І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

Y pasando otra vez Jesús en un barco á la otra parte, se juntó á él gran compañía; y estaba junto á la mar.

22 І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

Y vino uno de los príncipes de la sinagoga, llamado Jairo; y luego que le vió, se postró á sus pies,

23 і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

Y le rogaba mucho, diciendo: Mi hija está á la muerte: ven y pondrás las manos sobre ella para que sea salva, y vivirá.

24 І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

Y fué con él, y le seguía gran compañía, y le apretaban.

25 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

Y una mujer que estaba con flujo de sangre doce años hacía,

26 щ о чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

Y había sufrido mucho de muchos médicos, y había gastado todo lo que tenía, y nada había aprovechado, antes le iba peor,

27 я к зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

Como oyó hablar de Jesús, llegó por detrás entre la compañía, y tocó su vestido.

28 Б о вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

Porque decía: Si tocare tan solamente su vestido, seré salva.

29 І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

Y luego la fuente de su sangre se secó; y sintió en el cuerpo que estaba sana de aquel azote.

30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

Y luego Jesús, conociendo en sí mismo la virtud que había salido de él, volviéndose á la compañía, dijo: ¿Quién ha tocado mis vestidos?

31 І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

Y le dijeron sus discípulos: Ves que la multitud te aprieta, y dices: ¿Quién me ha tocado?

32 А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

Y él miraba alrededor para ver á la que había hecho esto.

33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

Entonces la mujer, temiendo y temblando, sabiendo lo que en sí había sido hecho, vino y se postró delante de él, y le dijo toda la verdad.

34 А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Y él le dijo: Hija, tu fe te ha hecho salva: ve en paz, y queda sana de tu azote.

35 Я к Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

Hablando aún él, vinieron de casa del príncipe de la sinagoga, diciendo: Tu hija es muerta; ¿para qué fatigas más al Maestro?

36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

Mas luego Jesús, oyendo esta razón que se decía, dijo al príncipe de la sinagoga: No temas, cree solamente.

37 І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

Y no permitió que alguno viniese tras él sino Pedro, y Jacobo, y Juan hermano de Jacobo.

38 І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

Y vino á casa del príncipe de la sinagoga, y vió el alboroto, los que lloraban y gemían mucho.

39 А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

Y entrando, les dice: ¿Por qué alborotáis y lloráis? La muchacha no es muerta, mas duerme.

40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

Y hacían burla de él: mas él, echados fuera todos, toma al padre y á la madre de la muchacha, y á los que estaban con él, y entra donde la muchacha estaba.

41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

Y tomando la mano de la muchacha, le dice: Talitha cumi; que es, si lo interpretares: Muchacha, á ti digo, levántate.

42 І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

Y luego la muchacha se levantó, y andaba; porque tenía doce años. Y se espantaron de grande espanto.

43 А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.

Mas él les mandó mucho que nadie lo supiese, y dijo que le diesen de comer.