1 М ій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

HIJO mío, si salieres fiador por tu amigo, Si tocaste tu mano por el extraño,

2 т и попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

Enlazado eres con las palabras de tu boca, Y preso con las razones de tu boca.

3 У чини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

Haz esto ahora, hijo mío, y líbrate, Ya que has caído en la mano de tu prójimo: Ve, humíllate, y asegúrate de tu amigo.

4 н е дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

No des sueño á tus ojos, Ni á tus párpados adormecimiento.

5 р ятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Escápate como el corzo de la mano del cazador, Y como el ave de la mano del parancero.

6 І ди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

Ve á la hormiga, oh perezoso Mira sus caminos, y sé sabio;

7 н ема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

La cual no teniendo capitán, Ni gobernador, ni señor,

8 в она заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

Prepara en el verano su comida Y allega en el tiempo de la siega su mantenimiento.

9 А ж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Perezoso, ¿hasta cuándo has de dormir? ¿Cuándo te levantarás de tu sueño?

10 Щ е трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Un poco de sueño, un poco de dormitar, Y cruzar por un poco las manos para reposo:

11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

Así vendrá tu necesidad como caminante, Y tu pobreza como hombre de escudo.

12 Л юдина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

El hombre malo, el hombre depravado, Anda en perversidad de boca;

13 в ін моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

Guiña de sus ojos, habla con sus pies, Indica con sus dedos;

14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

Perversidades hay en su corazón, anda pensando mal en todo tiempo; Enciende rencillas.

15 т ому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

Por tanto su calamidad vendrá de repente; Súbitamente será quebrantado, y no habrá remedio.

16 О цих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

Seis cosas aborrece Jehová, Y aun siete abomina su alma:

17 о чі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

Los ojos altivos, la lengua mentirosa, Las manos derramadoras de sangre inocente,

18 с ерце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

El corazón que maquina pensamientos inicuos, Los pies presurosos para correr al mal,

19 с відок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

El testigo falso que habla mentiras, Y el que enciende rencillas entre los hermanos.

20 С тережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

Guarda, hijo mío, el mandamiento de tu padre, Y no dejes la enseñanza de tu madre:

21 П рив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

Atalos siempre en tu corazón, Enlázalos á tu cuello.

22 В она буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

Te guiarán cuando anduvieres; cuando durmieres te guardarán; Hablarán contigo cuando despertares.

23 Б о заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

Porque el mandamiento es antorcha, y la enseñanza luz; Y camino de vida las reprensiones de la enseñanza:

24 щ об тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

Para que te guarden de la mala mujer, De la blandura de la lengua de la extraña.

25 Н е жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

No codicies su hermosura en tu corazón, Ni ella te prenda con sus ojos:

26 б о вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

Porque á causa de la mujer ramera es reducido el hombre á un bocado de pan; Y la mujer caza la preciosa alma del varón.

27 Ч и візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

¿Tomará el hombre fuego en su seno, Sin que sus vestidos se quemen?

28 Ч и буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

¿Andará el hombre sobre las brasas, Sin que sus pies se abrasen?

29 Т ак і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

Así el que entrare á la mujer de su prójimo; No será sin culpa cualquiera que la tocare.

30 Н е погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

No tienen en poco al ladrón, cuando hurtare Para saciar su alma teniendo hambre:

31 т а як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

Empero tomado, paga las setenas, Da toda la sustancia de su casa.

32 Х то чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

Mas el que comete adulterio con la mujer, es falto de entendimiento: Corrompe su alma el que tal hace.

33 п обої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

Plaga y vergüenza hallará; Y su afrenta nunca será raída.

34 б о заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

Porque los celos son el furor del hombre, Y no perdonará en el día de la venganza.

35 в ін не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

No tendrá respeto á ninguna redención; Ni querrá perdonar, aunque multipliques los dones.