1 Т ими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

EN aquellos días, como hubo gran gentío, y no tenían qué comer, Jesús llamó á sus discípulos, y les dijo:

2 Ж аль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

Tengo compasión de la multitud, porque ya hace tres días que están conmigo, y no tienen qué comer:

3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

Y si los enviare en ayunas á sus casas, desmayarán en el camino; porque algunos de ellos han venido de lejos.

4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

Y sus discípulos le respondieron: ¿De dónde podrá alguien hartar á estos de pan aquí en el desierto?

5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

Y les pregunto: ¿Cuántos panes tenéis? Y ellos dijeron: Siete.

6 Т оді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

Entonces mandó á la multitud que se recostase en tierra; y tomando los siete panes, habiendo dado gracias, partió, y dió á sus discípulos que los pusiesen delante: y los pusieron delante á la multitud.

7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

Tenían también unos pocos pececillos: y los bendijo, y mandó que también los pusiesen delante.

8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

Y comieron, y se hartaron: y levantaron de los pedazos que habían sobrado, siete espuertas.

9 А їдців було тисяч з чотири!

Y eran los que comieron, como cuatro mil: y los despidió.

10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

Y luego entrando en el barco con sus discípulos, vino á las partes de Dalmanutha.

11 І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Y vinieron los Fariseos, y comenzaron á altercar con él, pidiéndole señal del cielo, tentándole.

12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

Y gimiendo en su espíritu, dice: ¿Por qué pide señal esta generación? De cierto os digo que no se dará señal á esta generación.

13 І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

Y dejándolos, volvió á entrar en el barco, y se fué de la otra parte.

14 І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

Y se habían olvidado de tomar pan, y no tenían sino un pan consigo en el barco.

15 А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Y les mandó, diciendo: Mirad, guardaos de la levadura de los Fariseos, y de la levadura de Herodes.

16 В они ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

Y altercaban los unos con los otros diciendo: Pan no tenemos.

17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

Y como Jesús lo entendió, les dice: ¿Qué altercáis, porque no tenéis pan? ¿no consideráis ni entendéis? ¿aun tenéis endurecido vuestro corazón?

18 М авши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

¿Teniendo ojos no veis, y teniendo oídos no oís? ¿y no os acordáis?

19 к оли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

Cuando partí los cinco panes entre cinco mil, ¿cuántas espuertas llenas de los pedazos alzasteis? Y ellos dijeron: Doce.

20 А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

Y cuando los siete panes entre cuatro mil, ¿cuántas espuertas llenas de los pedazos alzasteis? Y ellos dijeron: Siete.

21 І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

Y les dijo: ¿Cómo aún no entendéis?

22 І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

Y vino á Bethsaida; y le traen un ciego, y le ruegan que le tocase.

23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

Entonces, tomando la mano del ciego, le sacó fuera de la aldea; y escupiendo en sus ojos, y poniéndole las manos encima, le preguntó si veía algo.

24 І , зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

Y él mirando, dijo: Veo los hombres, pues veo que andan como árboles.

25 П отім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

Luego le puso otra vez las manos sobre sus ojos, y le hizo que mirase; y fué restablecido, y vió de lejos y claramente á todos.

26 І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Y envióle á su casa, diciendo: No entres en la aldea, ni lo digas á nadie en la aldea.

27 П отому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Y salió Jesús y sus discípulos por las aldeas de Cesarea de Filipo. Y en el camino preguntó á sus discípulos, diciéndoles: ¿Quién dicen los hombres que soy yo?

28 В они ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

Y ellos respondieron: Juan Bautista; y otros, Elías; y otros, Alguno de los profetas.

29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

Entonces él les dice: Y vosotros, ¿quién decís que soy yo? Y respondiendo Pedro, le dice: Tú eres el Cristo.

30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

Y les apercibió que no hablasen de él á ninguno.

31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

Y comenzó á enseñarles, que convenía que el Hijo del hombre padeciese mucho, y ser reprobado de los ancianos, y de los príncipes de los sacerdotes, y de los escribas, y ser muerto, y resucitar después de tres días.

32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

Y claramente decía esta palabra. Entonces Pedro le tomó, y le comenzó á reprender.

33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

Y él, volviéndose y mirando á sus discípulos, riñó á Pedro, diciendo: Apártate de mí, Satanás; porque no sabes las cosas que son de Dios, sino las que son de los hombres.

34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Y llamando á la gente con sus discípulos, les dijo: Cualquiera que quisiere venir en pos de mí, niéguese á sí mismo, y tome su cruz, y sígame.

35 Б о хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Porque el que quisiere salvar su vida, la perderá; y el que perdiere su vida por causa de mí y del evangelio, la salvará.

36 Я ка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

Porque ¿qué aprovechará al hombre, si granjeare todo el mundo, y pierde su alma?

37 А бо що назамін дасть людина за душу свою?

¿O qué recompensa dará el hombre por su alma?

38 Б о хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Porque el que se avergonzare de mí y de mis palabras en esta generación adulterina y pecadora, el Hijo del hombre se avergonzará también de él, cuando vendrá en la gloria de su Padre con los santos ángeles.