1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

Al Músico principal: sobre Susan-Heduth: Michtam de David, para enseñar, cuando tuvo guerra contra Aram-Naharaim y contra Aram de Soba, y volvió Joab, é hirió de Edom en el valle de las Salina doce mil. OH Dios, tú nos has desechado, nos disipaste; Te has airado: vuélvete á nosotros.

2 ( 60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

Hiciste temblar la tierra, abrístela: Sana sus quiebras, porque titubea.

3 ( 60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

Has hecho ver á tu pueblo duras cosas: Hicístenos beber el vino de agitación.

4 ( 60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

Has dado á los que te temen bandera Que alcen por la verdad. (Selah.)

5 ( 60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

Para que se libren tus amados, Salva con tu diestra, y óyeme.

6 ( 60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

Dios pronunció por su santuario; yo me alegraré; Partiré á Sichêm, y mediré el valle de Succoth.

7 ( 60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

Mío es Galaad, y mío es Manasés; Y Ephraim es la fortaleza de mi cabeza; Judá, mi legislador;

8 ( 60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

Moab, la vasija de mi lavatorio; Sobre Edom echaré mi zapato: Haz júbilo sobre mí, oh Palestina.

9 ( 60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

¿Quién me llevará á la ciudad fortalecida? ¿Quién me llevará hasta Idumea?

10 ( 60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

Ciertamente, tú, oh Dios, que nos habías desechado; Y no salías, oh Dios, con nuestros ejércitos.

11 ( 60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

Danos socorro contra el enemigo, Que vana es la salud de los hombres.

12 ( 60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!

En Dios haremos proezas; Y él hollará nuestros enemigos.