1 А Йов відповів та й сказав:
Y RESPONDIO Job, y dijo:
2 М оя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...
Hoy también hablaré con amargura; Que es más grave mi llaga que mi gemido.
3 О , якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
Quién me diera el saber dónde hallar á Dios! Yo iría hasta su silla.
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
Ordenaría juicio delante de él, Y henchiría mi boca de argumentos.
5 р озізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
Yo sabría lo que él me respondería, Y entendería lo que me dijese.
6 Ч и зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
¿Pleitearía conmigo con grandeza de fuerza? No: antes él la pondría en mí.
7 С праведливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
Allí el justo razonaría con él: Y escaparía para siempre de mi juez.
8 Т а піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
He aquí yo iré al oriente, y no lo hallaré; Y al occidente, y no lo percibiré:
9 н а півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...
Si al norte él obrare, yo no lo veré; Al mediodía se esconderá, y no lo veré.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
Mas él conoció mi camino: Probaráme, y saldré como oro.
11 Т рималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
Mis pies tomaron su rastro; Guardé su camino, y no me aparté.
12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
Del mandamiento de sus labios nunca me separé; Guardé las palabras de su boca más que mi comida.
13 А ле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
Empero si él se determina en una cosa, ¿quién lo apartará? Su alma deseó, é hizo.
14 б о Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
El pues acabará lo que ha determinado de mí: Y muchas cosas como estas hay en él.
15 Т ому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...
Por lo cual yo me espanto en su presencia: Consideraré, y temerélo.
16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
Dios ha enervado mi corazón, Y hame turbado el Omnipotente.
17 б о не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
¿Por qué no fuí yo cortado delante de las tinieblas, Y cubrió con oscuridad mi rostro?