1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Y PROPUSOLES también una parábola sobre que es necesario orar siempre, y no desmayar,

2 г оворячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

Diciendo: Había un juez en una ciudad, el cual ni temía á Dios, ni respetaba á hombre.

3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Había también en aquella ciudad una viuda, la cual venía á él diciendo: Hazme justicia de mi adversario.

4 А ле він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Pero él no quiso por algún tiempo; mas después de esto dijo dentro de sí: Aunque ni temo á Dios, ni tengo respeto á hombre,

5 а ле через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

Todavía, porque esta viuda me es molesta, le haré justicia, porque al fin no venga y me muela.

6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

Y dijo el Señor: Oid lo que dice el juez injusto.

7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

¿Y Dios no hará justicia á sus escogidos, que claman á él día y noche, aunque sea longánime acerca de ellos?

8 К ажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Os digo que los defenderá presto. Empero cuando el Hijo del hombre viniere, ¿hallará fe en la tierra?

9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Y dijo también á unos que confiaban de sí como justos, y menospreciaban á los otros, esta parábola:

10 Д ва чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Dos hombres subieron al templo á orar: el uno Fariseo, el otro publicano.

11 Ф арисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

El Fariseo, en pie, oraba consigo de esta manera: Dios, te doy gracias, que no soy como los otros hombres, ladrones, injustos, adúlteros, ni aun como este publicano;

12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Ayuno dos veces á la semana, doy diezmos de todo lo que poseo.

13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Mas el publicano estando lejos no quería ni aun alzar los ojos al cielo, sino que hería su pecho, diciendo: Dios, sé propició á mí pecador.

14 Г оворю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Os digo que éste descendió á su casa justificado antes que el otro; porque cualquiera que se ensalza, será humillado; y el que se humilla, será ensalzado.

15 Д о Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Y traían á él los niños para que los tocase; lo cual viendo los discípulos les reñían.

16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Mas Jesús llamándolos, dijo: Dejad los niños venir á mí, y no los impidáis; porque de tales es el reino de Dios.

17 П оправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

De cierto os digo, que cualquiera que no recibiere el reino de Dios como un niño, no entrará en él.

18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

Y preguntóle un príncipe, diciendo: Maestro bueno, ¿qué haré para poseer la vida eterna?

19 І сус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Y Jesús le dijo: ¿Por qué me llamas bueno? ninguno hay bueno sino sólo Dios.

20 З наєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Los mandamientos sabes: No matarás: No adulterarás: No hurtarás: No dirás falso testimonio: Honra á tu padre y á tu madre.

21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Y él dijo: Todas estas cosas he guardado desde mi juventud.

22 Я к почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Y Jesús, oído esto, le dijo: Aun te falta una cosa: vende todo lo que tienes, y da á los pobres, y tendrás tesoro en el cielo; y ven, sígueme.

23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Entonces él, oídas estas cosas, se puso muy triste, porque era muy rico.

24 Я к побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Y viendo Jesús que se había entristecido mucho, dijo: ­Cuán dificultosamente entrarán en el reino de Dios los que tienen riquezas!

25 Б о верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Porque más fácil cosa es entrar un camello por el ojo de una aguja, que un rico entrar en el reino de Dios.

26 Т і ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Y los que lo oían, dijeron: ¿Y quién podrá ser salvo?

27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Y él les dijo: Lo que es imposible para con los hombres, posible es para Dios.

28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Entonces Pedro dijo: He aquí, nosotros hemos dejado las posesiones nuestras, y te hemos seguido.

29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Y él les dijo: De cierto os digo, que nadie hay que haya dejado casa, padres, ó hermanos, ó mujer, ó hijos, por el reino de Dios,

30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

Que no haya de recibir mucho más en este tiempo, y en el siglo venidero la vida eterna.

31 І , взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Y Jesús, tomando á los doce, les dijo: He aquí subimos á Jerusalem, y serán cumplidas todas las cosas que fueron escritas por los profetas, del Hijo del hombre.

32 Б о Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

Porque será entregado á las gentes, y será escarnecido, é injuriado, y escupido.

33 і , збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

Y después que le hubieren azotado, le matarán: mas al tercer día resucitará.

34 Т а з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Pero ellos nada de estas cosas entendían, y esta palabra les era encubierta, y no entendían lo que se decía.

35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Y aconteció que acercándose él á Jericó, un ciego estaba sentado junto al camino mendigando;

36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

El cual como oyó la gente que pasaba, preguntó qué era aquello.

37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Y dijéronle que pasaba Jesús Nazareno.

38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Entonces dió voces, diciendo: Jesús, Hijo de David, ten misericordia de mí.

39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Y los que iban delante, le reñían que callase; mas él clamaba mucho más: Hijo de David, ten misericordia de mí.

40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Jesús entonces parándose, mandó traerle á sí: y como él llegó, le preguntó,

41 Щ о ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Diciendo: ¿Qué quieres que te haga? Y él dijo: Señor, que vea.

42 І сус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

Y Jesús le dijo: Ve, tu fe te ha hecho salvo.

43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

Y luego vió, y le seguía, glorificando á Dios: y todo el pueblo como lo vió, dió á Dios alabanza.