1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

2 г оворячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

4 А ле він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

5 а ле через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

8 К ажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

10 Д ва чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

11 Ф арисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

14 Г оворю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

15 Д о Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

17 П оправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

19 І сус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

20 З наєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

22 Я к почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

24 Я к побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

25 Б о верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

26 Т і ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

31 І , взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

32 Б о Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

33 і , збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

34 Т а з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

41 Щ о ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

42 І сус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.