1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Contou-lhes também uma parábola sobre o dever de orar sempre, e nunca desfalecer.

2 г оворячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

dizendo: Havia em certa cidade um juiz que não temia a Deus, nem respeitava os homens.

3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Havia também naquela mesma cidade uma viúva que ia ter com ele, dizendo: Faze-me justiça contra o meu adversário.

4 А ле він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

E por algum tempo não quis atendê-la; mas depois disse consigo: Ainda que não temo a Deus, nem respeito os homens,

5 а ле через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

todavia, como esta viúva me incomoda, hei de fazer-lhe justiça, para que ela não continue a vir molestar-me.

6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

Prosseguiu o Senhor: Ouvi o que diz esse juiz injusto.

7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

E não fará Deus justiça aos seus escolhidos, que dia e noite clamam a ele, já que é longânimo para com eles?

8 К ажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Digo-vos que depressa lhes fará justiça. Contudo quando vier o Filho do homem, porventura achará fé na terra?

9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Propôs também esta parábola a uns que confiavam em si mesmos, crendo que eram justos, e desprezavam os outros:

10 Д ва чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Dois homens subiram ao templo para orar; um fariseu, e o outro publicano.

11 Ф арисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

O fariseu, de pé, assim orava consigo mesmo: Ó Deus, graças te dou que não sou como os demais homens, roubadores, injustos, adúlteros, nem ainda com este publicano.

12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Jejuo duas vezes na semana, e dou o dízimo de tudo quanto ganho.

13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Mas o publicano, estando em pé de longe, nem ainda queria levantar os olhos ao céu, mas batia no peito, dizendo: Ó Deus, sê propício a mim, o pecador!

14 Г оворю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Digo-vos que este desceu justificado para sua casa, e não aquele; porque todo o que a si mesmo se exaltar será humilhado; mas o que a si mesmo se humilhar será exaltado.

15 Д о Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Traziam-lhe também as crianças, para que as tocasse; mas os discípulos, vendo isso, os repreendiam.

16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Jesus, porém, chamando-as para si, disse: Deixai vir a mim as crianças, e não as impeçais, porque de tais é o reino de Deus.

17 П оправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Em verdade vos digo que, qualquer que não receber o reino de Deus como criança, de modo algum entrará nele.

18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

E perguntou-lhe um dos principais: Bom Mestre, que hei de fazer para herdar a vida eterna?

19 І сус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Respondeu-lhe Jesus: Por que me chamas bom? Ninguém é bom, senão um, que é Deus.

20 З наєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Sabes os mandamentos: Não adulterarás; não matarás; não furtarás; não dirás falso testemunho; honra a teu pai e a tua mãe.

21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Replicou o homem: Tudo isso tenho guardado desde a minha juventude.

22 Я к почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Quando Jesus ouviu isso, disse-lhe: Ainda te falta uma coisa; vende tudo quanto tens e reparte-o pelos pobres, e terás um tesouro no céu; e vem, segue-me.

23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Mas, ouvindo ele isso, encheu-se de tristeza; porque era muito rico.

24 Я к побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

E Jesus, vendo-o assim, disse: Quão dificilmente entrarão no reino de Deus os que têm riquezas!

25 Б о верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Pois é mais fácil um camelo passar pelo fundo duma agulha, do que entrar um rico no reino de Deus.

26 Т і ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Então os que ouviram isso disseram: Quem pode, então, ser salvo?

27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Respondeu-lhes: As coisas que são impossíveis aos homens são possíveis a Deus.

28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Disse-lhe Pedro: Eis que nós deixamos tudo, e te seguimos.

29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Respondeu-lhes Jesus: Em verdade vos digo que ninguém há que tenha deixado casa, ou mulher, ou irmãos, ou pais, ou filhos, por amor do reino de Deus,

30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

que não haja de receber no presente muito mais, e no mundo vindouro a vida eterna.

31 І , взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Tomando Jesus consigo os doze, disse-lhes: Eis que subimos a Jerusalém e se cumprirá no filho do homem tudo o que pelos profetas foi escrito;

32 Б о Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

pois será entregue aos gentios, e escarnecido, injuriado e cuspido;

33 і , збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

e depois de o açoitarem, o matarão; e ao terceiro dia ressurgirá.

34 Т а з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Mas eles não entenderam nada disso; essas palavras lhes eram obscuras, e não percebiam o que lhes dizia.

35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Ora, quando ele ia chegando a Jericó, estava um cego sentado junto do caminho, mendigando.

36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

Este, pois, ouvindo passar a multidão, perguntou que era aquilo.

37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Disseram-lhe que Jesus, o nazareno, ia passando.

38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Então ele se pôs a clamar, dizendo: Jesus, Filho de Davi, tem compaixão de mim!

39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

E os que iam ã frente repreendiam-no, para que se calasse; ele, porém, clamava ainda mais: Filho de Davi, tem compaixão de mim!

40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Parou, pois, Jesus, e mandou que lho trouxessem. Tendo ele chegado, perguntou-lhe:

41 Щ о ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Que queres que te faça? Respondeu ele: Senhor, que eu veja.

42 І сус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

Disse-lhe Jesus: Vê; a tua fé te salvou.

43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

Imediatamente recuperou a vista, e o foi seguindo, gloficando a Deus. E todo o povo, vendo isso, dava louvores a Deus.