1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!

Em ti, Senhor, me refugio; nunca seja eu envergonhado; livra-me pela tua justiça!

2 ( 31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!

Inclina para mim os teus ouvidos, livra-me depressa! Sê para mim uma rocha de refúgio, uma casa de defesa que me salve!

3 ( 31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!

Porque tu és a minha rocha e a minha fortaleza; pelo que, por amor do teu nome, guia-me e encaminha-me.

4 ( 31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!

Tira-me do laço que me armaram, pois tu és o meu refúgio.

5 ( 31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!

Nas tuas mãos entrego o meu espírito; tu me remiste, ó Senhor, Deus da verdade.

6 ( 31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.

Odeias aqueles que atentam para ídolos vãos; eu, porém, confio no Senhor.

7 ( 31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,

Eu me alegrarei e regozijarei na tua benignidade, pois tens visto a minha aflição. Tens conhecido as minhas angústias,

8 ( 31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!

e não me entregaste nas mãos do inimigo; puseste os meus pés num lugar espaçoso.

9 ( 31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,

Tem compaixão de mim, ó Senhor, porque estou angustiado; consumidos estão de tristeza os meus olhos, a minha alma e o meu corpo.

10 ( 31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!

Pois a minha vida está gasta de tristeza, e os meus anos de suspiros; a minha força desfalece por causa da minha iniqüidade, e os meus ossos se consomem.

11 ( 31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!

Por causa de todos os meus adversários tornei-me em opróbrio, sim, sobremodo o sou para os meus vizinhos, e horror para os meus conhecidos; os que me vêem na rua fogem de mim.

12 ( 31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...

Sou esquecido como um morto de quem não há memória; sou como um vaso quebrado.

13 ( 31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,

Pois tenho ouvido a difamação de muitos, terror por todos os lados; enquanto juntamente conspiravam contra mim, maquinaram tirar-me a vida.

14 ( 31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!

Mas eu confio em ti, ó Senhor; e digo: Tu és o meu Deus.

15 ( 31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

Os meus dias estão nas tuas mãos; livra-me das mãos dos meus inimigos e dos que me perseguem.

16 ( 31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

Faze resplandecer o teu rosto sobre o teu servo; salva-me por tua bondade.

17 ( 31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,

Não seja eu envergonhado, ó Senhor, porque te invoco; envergonhados sejam os ímpios, emudeçam no Seol.

18 ( 31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!

Emudeçam os lábios mentirosos, que falam insolentemente contra o justo, com arrogância e com desprezo.

19 ( 31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!

Oh! quão grande é a tua bondade, que guardaste para os que te temem, a qual na presença dos filhos dos homens preparaste para aqueles que em ti se refugiam!

20 ( 31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

No abrigo da tua presença tu os escondes das intrigas dos homens; em um pavilhão os ocultas da contenda das línguas.

21 ( 31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!

Bendito seja o Senhor, pois fez maravilhosa a sua bondade para comigo numa cidade sitiada.

22 ( 31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...

Eu dizia no meu espanto: Estou cortado de diante dos teus olhos; não obstante, tu ouviste as minhas súplicas quando eu a ti clamei.

23 ( 31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

Amai ao Senhor, vós todos os que sois seus santos; o Senhor guarda os fiéis, e retribui abundantemente ao que usa de soberba.

24 ( 31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Esforçai-vos, e fortaleça-se o vosso coração, vós todos os que esperais no Senhor.