1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

Ó Deus, nós ouvimos com os nossos ouvidos, nossos pais nos têm contado os feitos que realizaste em seus dias, nos tempos da antigüidade.

2 ( 44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Tu expeliste as nações com a tua mão, mas a eles plantaste; afligiste os povos, mas a eles estendes-te largamente.

3 ( 44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

Pois não foi pela sua espada que conquistaram a terra, nem foi o seu braço que os salvou, mas a tua destra e o teu braço, e a luz do teu rosto, porquanto te agradaste deles.

4 ( 44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Tu és o meu Rei, ó Deus; ordena livramento para Jacó.

5 ( 44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Por ti derrubamos os nossos adversários; pelo teu nome pisamos os que se levantam contra nós.

6 ( 44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

Pois não confio no meu arco, nem a minha espada me pode salvar.

7 ( 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Mas tu nos salvaste dos nossos adversários, e confundiste os que nos odeiam.

8 ( 44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

Em Deus é que nos temos gloriado o dia todo, e sempre louvaremos o teu nome.

9 ( 44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

Mas agora nos rejeitaste e nos humilhaste, e não sais com os nossos exércitos.

10 ( 44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Fizeste-nos voltar as costas ao inimigo e aqueles que nos odeiam nos despojam ã vontade.

11 ( 44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Entregaste-nos como ovelhas para alimento, e nos espalhaste entre as nações.

12 ( 44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Vendeste por nada o teu povo, e não lucraste com o seu preço.

13 ( 44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Puseste-nos por opróbrio aos nossos vizinhos, por escárnio e zombaria

14 ( 44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Puseste-nos por provérbio entre as nações, por ludíbrio entre os povos.

15 ( 44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

A minha ignomínia está sempre diante de mim, e a vergonha do meu rosto me cobre,

16 ( 44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

17 ( 44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

Tudo isto nos sobreveio; todavia não nos esquecemos de ti, nem nos houvemos falsamente contra o teu pacto.

18 ( 44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

O nosso coração não voltou atrás, nem os nossos passos se desviaram das tuas veredas,

19 ( 44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

para nos teres esmagado onde habitam os chacais, e nos teres coberto de trevas profundas.

20 ( 44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

Se nos tivéssemos esquecido do nome do nosso Deus, e estendido as nossas mãos para um deus estranho,

21 ( 44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

porventura Deus não haveria de esquadrinhar isso? pois ele conhece os segredos do coração.

22 ( 44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Mas por amor de ti somos entregues ã morte o dia todo; somos considerados como ovelhas para o matadouro.

23 ( 44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Desperta! por que dormes, Senhor? Acorda! não nos rejeites para sempre.

24 ( 44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Por que escondes o teu rosto, e te esqueces da nossa tribulação e da nossa angústia?

25 ( 44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

Pois a nossa alma está abatida até o pó; o nosso corpo pegado ao chão.

26 ( 44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Levanta-te em nosso auxílio, e resgata-nos por tua benignidade.