1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

We have heard with our ears, O God, Our fathers have told us, What work thou didst in their days, In the days of old.

2 ( 44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

Thou didst drive out the nations with thy hand; But them thou didst plant: Thou didst afflict the peoples; But them thou didst spread abroad.

3 ( 44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

For they gat not the land in possession by their own sword, Neither did their own arm save them; But thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, Because thou wast favorable unto them.

4 ( 44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

Thou art my King, O God: Command deliverance for Jacob.

5 ( 44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

Through thee will we push down our adversaries: Through thy name will we tread them under that rise up against us.

6 ( 44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

For I will not trust in my bow, Neither shall my sword save me.

7 ( 44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

But thou hast saved us from our adversaries, And hast put them to shame that hate us.

8 ( 44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

In God have we made our boast all the day long, And we will give thanks unto thy name for ever. Selah

9 ( 44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

But now thou hast cast us off, and brought us to dishonor, And goest not forth with our hosts.

10 ( 44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

Thou makest us to turn back from the adversary; And they that hate us take spoil for themselves.

11 ( 44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

Thou hast made us like sheep appointed for food, And hast scattered us among the nations.

12 ( 44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

Thou sellest thy people for nought, And hast not increased thy wealth by their price.

13 ( 44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

Thou makest us a reproach to our neighbors, A scoffing and a derision to them that are round about us.

14 ( 44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

Thou makest us a byword among the nations, A shaking of the head among the peoples.

15 ( 44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

All the day long is my dishonor before me, And the shame of my face hath covered me,

16 ( 44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

For the voice of him that reproacheth and blasphemeth, By reason of the enemy and the avenger.

17 ( 44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

All this is come upon us; Yet have we not forgotten thee, Neither have we dealt falsely in thy covenant.

18 ( 44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

Our heart is not turned back, Neither have our steps declined from thy way,

19 ( 44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

That thou hast sore broken us in the place of jackals, And covered us with the shadow of death.

20 ( 44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

If we have forgotten the name of our God, Or spread forth our hands to a strange god;

21 ( 44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

Will not God search this out? For he knoweth the secrets of the heart.

22 ( 44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

Yea, for thy sake are we killed all the day long; We are accounted as sheep for the slaughter.

23 ( 44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

Awake, why sleepest thou, O Lord? Arise, cast us not off for ever.

24 ( 44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

Wherefore hidest thou thy face, And forgettest our affliction and our oppression?

25 ( 44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

For our soul is bowed down to the dust: Our body cleaveth unto the earth.

26 ( 44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Rise up for our help, And redeem us for thy lovingkindness' sake.