1 О тож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Yea, at this my heart trembleth, And is moved out of its place.

2 У важливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Hear, oh, hear the noise of his voice, And the sound that goeth out of his mouth.

3 й ого Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

He sendeth it forth under the whole heaven, And his lightening unto the ends of the earth.

4 З а Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

After it a voice roareth; He thundereth with the voice of his majesty; And he restraineth not the lightnings when his voice is heard.

5 Б ог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

God thundereth marvellously with his voice; Great things doeth he, which we cannot comprehend.

6 Д о снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

For he saith to the snow, Fall thou on the earth; Likewise to the shower of rain, And to the showers of his mighty rain.

7 В ін руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

He sealeth up the hand of every man, That all men whom he hath made may know it.

8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Then the beasts go into coverts, And remain in their dens.

9 І з кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Out of the chamber of the south cometh the storm, And cold out of the north.

10 В ід Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

By the breath of God ice is given; And the breadth of the waters is straitened.

11 Т акож Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Yea, he ladeth the thick cloud with moisture; He spreadeth abroad the cloud of his lightning:

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

And it is turned round about by his guidance, That they may do whatsoever he commandeth them Upon the face of the habitable world,

13 в ін наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Whether it be for correction, or for his land, Or for lovingkindness, that he cause it to come.

14 Б ери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Hearken unto this, O Job: Stand still, and consider the wondrous works of God.

15 Ч и ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Dost thou know how God layeth his charge upon them, And causeth the lightning of his cloud to shine?

16 Ч и ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Dost thou know the balancings of the clouds, The wondrous works of him who is perfect in knowledge?

17 т и, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

How thy garments are warm, When the earth is still by reason of the south wind?

18 Ч и ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Canst thou with him spread out the sky, Which is strong as a molten mirror?

19 Н авчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Teach us what we shall say unto him; For we cannot set our speech in order by reason of darkness.

20 Ч и Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Shall it be told him that I would speak? Or should a man wish that he were swallowed up?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

And now men see not the light which is bright in the skies; But the wind passeth, and cleareth them.

22 І з півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Out of the north cometh golden splendor: God hath upon him terrible majesty.

23 В семогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

Touching the Almighty, we cannot find him out He is excellent in power; And in justice and plenteous righteousness he will not afflict.

24 Т ому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Men do therefore fear him: He regardeth not any that are wise of heart.