1 І сус же на гору Оливну пішов.

but Jesus went unto the mount of Olives.

2 А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

And early in the morning he came again into the temple, and all the people came unto him; and he sat down, and taught them.

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

And the scribes and the Pharisees bring a woman taken in adultery; and having set her in the midst,

4 т а й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...

they say unto him, Teacher, this woman hath been taken in adultery, in the very act.

5 М ойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

Now in the law Moses commanded us to stone such: what then sayest thou of her?

6 Ц е ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

And this they said, trying him, that they might have whereof to accuse him. But Jesus stooped down, and with his finger wrote on the ground.

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...

But when they continued asking him, he lifted up himself, and said unto them, He that is without sin among you, let him first cast a stone at her.

8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...

And again he stooped down, and with his finger wrote on the ground.

9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

And they, when they heard it, went out one by one, beginning from the eldest, even unto the last: and Jesus was left alone, and the woman, where she was, in the midst.

10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

And Jesus lifted up himself, and said unto her, Woman, where are they? did no man condemn thee?

11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

And she said, No man, Lord. And Jesus said, Neither do I condemn thee: go thy way; from henceforth sin no more.

12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

Again therefore Jesus spake unto them, saying, I am the light of the world: he that followeth me shall not walk in the darkness, but shall have the light of life.

13 Ф арисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.

The Pharisees therefore said unto him, Thou bearest witness of thyself; thy witness is not true.

14 В ідповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.

Jesus answered and said unto them, Even if I bear witness of myself, my witness is true; for I know whence I came, and whither I go; but ye know not whence I come, or whither I go.

15 В и за тілом судите, Я не суджу нікого.

Ye judge after the flesh; I judge no man.

16 А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

Yea and if I judge, my judgment is true; for I am not alone, but I and the Father that sent me.

17 Т а й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.

Yea and in your law it is written, that the witness of two men is true.

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.

I am he that beareth witness of myself, and the Father that sent me beareth witness of me.

19 І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.

They said therefore unto him, Where is thy Father? Jesus answered, Ye know neither me, nor my Father: if ye knew me, ye would know my Father also.

20 Ц і слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...

These words spake he in the treasury, as he taught in the temple: and no man took him; because his hour was not yet come.

21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

He said therefore again unto them, I go away, and ye shall seek me, and shall die in your sin: whither I go, ye cannot come.

22 А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?

The Jews therefore said, Will he kill himself, that he saith, Whither I go, ye cannot come?

23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

And he said unto them, Ye are from beneath; I am from above: ye are of this world; I am not of this world.

24 Т ому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

I said therefore unto you, that ye shall die in your sins: for except ye believe that I am he, ye shall die in your sins.

25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.

They said therefore unto him, Who art thou? Jesus said unto them, Even that which I have also spoken unto you from the beginning.

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.

I have many things to speak and to judge concerning you: howbeit he that sent me is true; and the things which I heard from him, these speak I unto the world.

27 А ле не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

They perceived not that he spake to them of the Father.

28 Т ож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.

Jesus therefore said, When ye have lifted up the Son of man, then shall ye know that I am he, and that I do nothing of myself, but as the Father taught me, I speak these things.

29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.

And he that sent me is with me; he hath not left me alone; for I do always the things that are pleasing to him.

30 К оли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

As he spake these things, many believed on him.

31 Т ож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

Jesus therefore said to those Jews that had believed him, If ye abide in my word, then are ye truly my disciples;

32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

and ye shall know the truth, and the truth shall make you free.

33 В они відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

They answered unto him, We are Abraham's seed, and have never yet been in bondage to any man: how sayest thou, Ye shall be made free?

34 В ідповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

Jesus answered them, Verily, verily, I say unto you, Every one that committeth sin is the bondservant of sin.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

And the bondservant abideth not in the house for ever: the son abideth for ever.

36 К оли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

If therefore the Son shall make you free, ye shall be free indeed.

37 З наю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

I know that ye are Abraham's seed: yet ye seek to kill me, because my word hath not free course in you.

38 Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

I speak the things which I have seen with my Father: and ye also do the things which ye heard from your father.

39 С казали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

They answered and said unto him, Our father is Abraham. Jesus saith unto them, If ye were Abraham's children, ye would do the works of Abraham.

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

But now ye seek to kill me, a man that hath told you the truth, which I heard from God: this did not Abraham.

41 В и робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

Ye do the works of your father. They said unto him, We were not born of fornication; we have one Father, even God.

42 А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

Jesus said unto them, If God were your Father, ye would love me: for I came forth and am come from God; for neither have I come of myself, but he sent me.

43 Ч ому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

Why do ye not understand my speech? Even because ye cannot hear my word.

44 В аш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

Ye are of your father the devil, and the lusts of your father it is your will to do. He was a murderer from the beginning, and standeth not in the truth, because there is no truth in him. When he speaketh a lie, he speaketh of his own: for he is a liar, and the father thereof.

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

But because I say the truth, ye believe me not.

46 Х то з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

Which of you convicteth me of sin? If I say truth, why do ye not believe me?

47 Х то від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

He that is of God heareth the words of God: for this cause ye hear them not, because ye are not of God.

48 В ідізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

The Jews answered and said unto him, Say we not well that thou art a Samaritan, and hast a demon?

49 І сус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

Jesus answered, I have not a demon; but I honor my Father, and ye dishonor me.

50 Н е шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

But I seek not mine own glory: there is one that seeketh and judgeth.

51 П оправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

Verily, verily, I say unto you, If a man keep my word, he shall never see death.

52 І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

The Jews said unto him, Now we know that thou hast a demon. Abraham died, and the prophets; and thou sayest, If a man keep my word, he shall never taste of death.

53 Ч и ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

Art thou greater than our father Abraham, who died? and the prophets died: whom makest thou thyself?

54 І сус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

Jesus answered, If I glorify myself, my glory is nothing: it is my Father that glorifieth me; of whom ye say, that he is your God;

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

and ye have not known him: but I know him; and if I should say, I know him not, I shall be like unto you, a liar: but I know him, and keep his word.

56 О тець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

Your father Abraham rejoiced to see my day; and he saw it, and was glad.

57 А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?

The Jews therefore said unto him, Thou art not yet fifty years old, and hast thou seen Abraham?

58 І сус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.

Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Before Abraham was born, I am.

59 І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.

They took up stones therefore to cast at him: but Jesus hid himself, and went out of the temple.