1 П ророцтво, яке бачив пророк Авакум.

The burden which Habakkuk the prophet did see.

2 А ж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!

O Jehovah, how long shall I cry, and thou wilt not hear? I cry out unto thee of violence, and thou wilt not save.

3 Д ля чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.

Why dost thou show me iniquity, and look upon perverseness? for destruction and violence are before me; and there is strife, and contention riseth up.

4 Т ому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.

Therefore the law is slacked, and justice doth never go forth; for the wicked doth compass about the righteous; therefore justice goeth forth perverted.

5 П ригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.

Behold ye among the nations, and look, and wonder marvellously; for I am working a work in your days, which ye will not believe though it be told you.

6 Б о оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.

For, lo, I raise up the Chaldeans, that bitter and hasty nation, that march through the breadth of the earth, to possess dwelling-places that are not theirs.

7 С трашний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.

They are terrible and dreadful; their judgment and their dignity proceed from themselves.

8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.

Their horses also are swifter than leopards, and are more fierce than the evening wolves; and their horsemen press proudly on: yea, their horsemen come from far; they fly as an eagle that hasteth to devour.

9 В ін приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.

They come all of them for violence; the set of their faces is forwards; and they gather captives as the sand.

10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!

Yea, he scoffeth at kings, and princes are a derision unto him; he derideth every stronghold; for he heapeth up dust, and taketh it.

11 Т оді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.

Then shall he sweep by as a wind, and shall pass over, and be guilty, even he whose might is his god.

12 Х іба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!

Art not thou from everlasting, O Jehovah my God, my Holy One? we shall not die. O Jehovah, thou hast ordained him for judgment; and thou, O Rock, hast established him for correction.

13 Т вої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

Thou that art of purer eyes than to behold evil, and that canst not look on perverseness, wherefore lookest thou upon them that deal treacherously, and holdest thy peace when the wicked swalloweth up the man that is more righteous than he;

14 Т и ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.

and makest men as the fishes of the sea, as the creeping things, that have no ruler over them?

15 У се це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.

He taketh up all of them with the angle, he catcheth them in his net, and gathereth them in his drag: therefore he rejoiceth and is glad.

16 Т ому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!

Therefore he sacrificeth unto his net, and burneth incense unto his drag; because by them his portion is fat, and his food plenteous.

17 Ч и на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?

Shall he therefore empty his net, and spare not to slay the nations continually?