1 З відки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

Whence come wars and whence come fightings among you? come they not hence, even of your pleasures that war in your members?

2 Б ажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

Ye lust, and have not: ye kill, and covet, and cannot obtain: ye fight and war; ye have not, because ye ask not.

3 п рохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

Ye ask, and receive not, because ye ask amiss, that ye may spend it in your pleasures.

4 П ерелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

Ye adulteresses, know ye not that the friendship of the world is enmity with God? Whosoever therefore would be a friend of the world maketh himself an enemy of God.

5 Ч и ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

Or think ye that the scripture speaketh in vain? Doth the spirit which he made to dwell in us long unto envying?

6 Т а ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

But he giveth more grace. Wherefore the scripture saith, God resisteth the proud, but giveth grace to the humble.

7 Т ож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

Be subject therefore unto God; but resist the devil, and he will flee from you.

8 Н аблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Draw nigh to God, and he will draw nigh to you. Cleanse your hands, ye sinners; and purify your hearts, ye doubleminded.

9 Ж уріться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

Be afflicted, and mourn, and weep: let your laughter be turned to mourning, and your joy to heaviness.

10 У покоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

Humble yourselves in the sight of the Lord, and he shall exalt you.

11 Н е обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

Speak not one against another, brethren. He that speaketh against a brother, or judgeth his brother, speaketh against the law, and judgeth the law: but if thou judgest the law, thou art not a doer of the law, but a judge.

12 О дин Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

One only is the lawgiver and judge, even he who is able to save and to destroy: but who art thou that judgest thy neighbor?

13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

Come now, ye that say, To-day or to-morrow we will go into this city, and spend a year there, and trade, and get gain:

14 в и, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

whereas ye know not what shall be on the morrow. What is your life? For ye are a vapor, that appeareth for a little time, and then vanisheth away.

15 З амість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

For that ye ought to say, If the Lord will, we shall both live, and do this or that.

16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

But now ye glory in your vauntings: all such glorying is evil.

17 О тож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

To him therefore that knoweth to do good, and doeth it not, to him it is sin.