1 С лухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

Give ear, ye heavens, and I will speak; And let the earth hear the words of my mouth.

2 Н ехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

My doctrine shall drop as the rain; My speech shall distil as the dew, As the small rain upon the tender grass, And as the showers upon the herb.

3 Я к буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

For I will proclaim the name of Jehovah: Ascribe ye greatness unto our God.

4 В ін Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

The Rock, his work is perfect; For all his ways are justice: A God of faithfulness and without iniquity, Just and right is he.

5 З іпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

They have dealt corruptly with him, they are not his children, it is their blemish; They are a perverse and crooked generation.

6 Ч и тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

Do ye thus requite Jehovah, O foolish people and unwise? Is not he thy father that hath bought thee? He hath made thee, and established thee.

7 П ам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

Remember the days of old, Consider the years of many generations: Ask thy father, and he will show thee; Thine elders, and they will tell thee.

8 Я к Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

When the Most High gave to the nations their inheritance, When he separated the children of men, He set the bounds of the peoples According to the number of the children of Israel.

9 Б о частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

For Jehovah's portion is his people; Jacob is the lot of his inheritance.

10 З найшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

He found him in a desert land, And in the waste howling wilderness; He compassed him about, he cared for him, He kept him as the apple of his eye.

11 Я к гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

As an eagle that stirreth up her nest, That fluttereth over her young, He spread abroad his wings, he took them, He bare them on his pinions.

12 т ак Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

Jehovah alone did lead him, And there was no foreign god with him.

13 В ін його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

He made him ride on the high places of the earth, And he did eat the increase of the field; And he made him to suck honey out of the rock, And oil out of the flinty rock;

14 м аслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

Butter of the herd, and milk of the flock, With fat of lambs, And rams of the breed of Bashan, and goats, With the finest of the wheat; And of the blood of the grape thou drankest wine.

15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

But Jeshurun waxed fat, and kicked: Thou art waxed fat, thou art grown thick, thou art become sleek; Then he forsook God who made him, And lightly esteemed the Rock of his salvation.

16 Ч ужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

They moved him to jealousy with strange gods; With abominations provoked they him to anger.

17 В они демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

They sacrificed unto demons, which were no God, To gods that they knew not, To new gods that came up of late, Which your fathers dreaded not.

18 З абуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

Of the Rock that begat thee thou art unmindful, And hast forgotten God that gave thee birth.

19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

And Jehovah saw it, and abhorred them, Because of the provocation of his sons and his daughters.

20 т а й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

And he said, I will hide my face from them, I will see what their end shall be: For they are a very perverse generation, Children in whom is no faithfulness.

21 Р оздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

They have moved me to jealousy with that which is not God; They have provoked me to anger with their vanities: And I will move them to jealousy with those that are not a people; I will provoke them to anger with a foolish nation.

22 Б о був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

For a fire is kindled in mine anger, And burneth unto the lowest Sheol, And devoureth the earth with its increase, And setteth on fire the foundations of the mountains.

23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

I will heap evils upon them; I will spend mine arrows upon them:

24 Б удуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

They shall be wasted with hunger, and devoured with burning heat And bitter destruction; And the teeth of beasts will I send upon them, With the poison of crawling things of the dust.

25 Н адворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

Without shall the sword bereave, And in the chambers terror; It shall destroy both young man and virgin, The suckling with the man of gray hairs.

26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

I said, I would scatter them afar, I would make the remembrance of them to cease from among men;

27 т а це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

Were it not that I feared the provocation of the enemy, Lest their adversaries should judge amiss, Lest they should say, Our hand is exalted, And Jehovah hath not done all this.

28 Б о вони люд безрадний, і нема в них розумування.

For they are a nation void of counsel, And there is no understanding in them.

29 К оли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

Oh that they were wise, that they understood this, That they would consider their latter end!

30 Я к може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

How should one chase a thousand, And two put ten thousand to flight, Except their Rock had sold them, And Jehovah had delivered them up?

31 Н е така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

For their rock is not as our Rock, Even our enemies themselves being judges.

32 Б о їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

For their vine is of the vine of Sodom, And of the fields of Gomorrah: Their grapes are grapes of gall, Their clusters are bitter:

33 в ино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

Their wine is the poison of serpents, And the cruel venom of asps.

34 Ч и замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

Is not this laid up in store with me, Sealed up among my treasures?

35 М оя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

Vengeance is mine, and recompense, At the time when their foot shall slide: For the day of their calamity is at hand, And the things that are to come upon them shall make haste.

36 Б о розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

For Jehovah will judge his people, And repent himself for his servants; When he seeth that their power is gone, And there is none remaining, shut up or left at large.

37 І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

And he will say, Where are their gods, The rock in which they took refuge;

38 щ о їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

Which did eat the fat of their sacrifices, And drank the wine of their drink-offering? Let them rise up and help you, Let them be your protection.

39 П обачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

See now that I, even I, am he, And there is no god with me: I kill, and I make alive; I wound, and I heal; And there is none that can deliver out of my hand.

40 Б о до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

For I lift up my hand to heaven, And say, As I live for ever,

41 П оправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

If I whet my glittering sword, And my hand take hold on judgment; I will render vengeance to mine adversaries, And will recompense them that hate me.

42 Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

I will make mine arrows drunk with blood, And my sword shall devour flesh; With the blood of the slain and the captives, From the head of the leaders of the enemy.

43 Р адійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

Rejoice, O ye nations, with his people: For he will avenge the blood of his servants, And will render vengeance to his adversaries, And will make expiation for his land, for his people.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

And Moses came and spake all the words of this song in the ears of the people, he, and Hoshea the son of Nun.

45 А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

And Moses made an end of speaking all these words to all Israel;

46 т о сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

And he said unto them, Set your heart unto all the words which I testify unto you this day, which ye shall command your children to observe to do, even all the words of this law.

47 Б о це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

For it is no vain thing for you; because it is your life, and through this thing ye shall prolong your days in the land, whither ye go over the Jordan to possess it.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

And Jehovah spake unto Moses that selfsame day, saying,

49 В ийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

Get thee up into this mountain of Abarim, unto mount Nebo, which is in the land of Moab, that is over against Jericho; and behold the land of Canaan, which I give unto the children of Israel for a possession;

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

and die in the mount whither thou goest up, and be gathered unto thy people, as Aaron thy brother died in mount Hor, and was gathered unto his people:

51 з а те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

because ye trespassed against me in the midst of the children of Israel at the waters of Meribah of Kadesh, in the wilderness of Zin; because ye sanctified me not in the midst of the children of Israel.

52 Б о знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.

For thou shalt see the land before thee; but thou shalt not go thither into the land which I give the children of Israel.