1 С лухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

“Listen, O heavens, and let me speak. Let the earth hear the words of my mouth.

2 Н ехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

Let my teaching fall as the rain, and my voice like the water on the grass in the early morning, like rain upon the new grass, and rain upon the plant.

3 Я к буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

For I will make known the name of the Lord. I will tell of the greatness of God!

4 В ін Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

The Rock! His work is perfect. All His ways are right and fair. A God Who is faithful and without sin, right and good is He.

5 З іпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

They have acted in sin toward Him, but they are not His children, because the mark of sin is on them. They are a bad and sinful people.

6 Ч и тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

Is this how you pay the Lord, you foolish people who are not wise? Is He not your Father Who has bought you? He has made you and given you your place.

7 П ам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

Remember the days long ago. Think of the years of all people. Ask your father and he will show you. Ask your leaders. They will tell you.

8 Я к Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

When the Most High divided up the world among the nations, he divided the children of men. He set the place where each nation was to live by the number of the sons of Israel.

9 Б о частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

For the Lord’s share is His people. He chose the people of Jacob for Himself.

10 З найшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

He found him in a desert land, in the empty waste of a desert. He came around him and cared for him. He kept him as He would His own eye.

11 Я к гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

Like an eagle that shakes its nest, that flies over its young, He spread His wings and caught them. He carried them on His wings.

12 т ак Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

The Lord alone led him. There was no strange god with him.

13 В ін його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

He made him sit on the high places of the earth. And he ate the food of the field. He made him eat honey from the rock, oil out of hard rock,

14 м аслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

milk from cows and milk from the flock, the fat of lambs, rams of Bashan, goats, and the best of the grain. And you drank wine of the blood of grapes.

15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

“But Jeshurun grew fat and would not obey. You became fat and full of food. Then he turned away from God Who made him. He hated the Rock of His saving power.

16 Ч ужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

They made Him jealous with strange gods. They made Him angry with hated things.

17 В они демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

They gave gifts to demons who were not God, to gods they have not known, new gods who came later, whom your fathers did not fear.

18 З абуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

You did not think of the Rock Who gave you birth. You forgot the God Who gave you birth.

19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

“The Lord saw this, and hated them. His sons and daughters made Him angry.

20 т а й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

Then He said, ‘I will hide My face from them. I will see what their end will be. For they are a sinful people, children who are not faithful.

21 Р оздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

They have made Me jealous with what is not God. They have made Me angry with their false gods. So I will make them jealous with those who are not a people. I will make them angry with a foolish nation.

22 Б о був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

For a fire is started by My anger. It burns to the very bottom of the place of the dead. It burns up the earth and all that grows on the earth. It burns the base of the mountains.

23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

‘I will send much trouble upon them. I will use My arrows against them.

24 Б удуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

They will be wasted with hunger. They will be destroyed by burning heat and disease. I will send the teeth of wild animals against them, with the poison of things moving in the dust.

25 Н адворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

The sword will bring death in the street, and bring fear in the homes. It will destroy both young man and young woman, the baby and the man with white hair.

26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

I would have said, “I will cut them to pieces. I will make all people forget about them.”

27 т а це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

But I was afraid that those who hate them would fight in anger against them and would not understand. They would say, “We have won with our own strength. The Lord has not done this.”’

28 Б о вони люд безрадний, і нема в них розумування.

“For they are a nation without wise teaching. There is no understanding in them.

29 К оли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

If they were wise, they would understand this. They would know their future!

30 Я к може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

How could one run after a thousand? How could two make ten thousand run away, unless their Rock had sold them, and the Lord had given them up?

31 Н е така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

For their rock is not like our Rock. Even those who hate us judge this.

32 Б о їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

Their vine is from the vine of Sodom, and from the fields of Gomorrah. Their grapes are grapes of poison. Their fruit tastes bitter.

33 в ино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

Their wine is the poison of snakes that kill.

34 Ч и замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

‘Are they not kept in store with Me, shut in with My stores of riches?

35 М оя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

It is Mine to punish when their foot makes a false step. The day of their trouble is near. Their fall is coming fast upon them.’

36 Б о розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

For the Lord will judge His people. He will have loving-pity on His servants when He sees their strength is gone, and none are left of those who are free or of those who are not free.

37 І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

Then He will say, ‘Where are their gods? Where is the rock where they went to be safe?

38 щ о їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

Who ate the fat of their burnt gifts and drank the wine of their drink gifts? Let them come and help you. Let them be your hiding place!

39 П обачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

See now that it is I. I am He. There is no god except Me. It is I Who kills and gives life. I hurt, and I heal. And there is no one who can take from My hand.

40 Б о до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

For I lift up My hand to heaven, and promise that, as I live forever,

41 П оправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

I will make My shining sword sharp. My hand takes hold of what is right and fair. I will punish those who are against Me. And I will punish those who hate Me.

42 Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

I will make My arrows drunk with blood. My sword will eat flesh with the blood of those who are killed and those who are in prison, from the long-haired leaders of those who hate Me.’

43 Р адійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

Be glad, O nations, with His people! For He will punish because of the blood of His servants. He will punish those who fight against Him. And He will take away the sin of His land and His people.”

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

Moses came with Joshua the son of Nun and spoke all the words of this song in the ears of the people.

45 А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

When Moses had finished speaking all these words to all Israel,

46 т о сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

he said to them, “Take into your heart all the words I tell you today. Tell them to your children, so they may be careful to do all the words of this Law.

47 Б о це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

This word is of great worth to you. It is your very life. By this word you will live long in the land you are crossing the Jordan to take.” Moses to Die on Mount Nebo

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

The Lord said to Moses that same day,

49 В ийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

“Go up to this mountain of the Abarim, Mount Nebo, in the land of Moab beside Jericho. Look at the land of Canaan, which I am giving to the people of Israel for their own.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

Then die on the mountain you go up, and join your people, as Aaron your brother died on Mount Hor and joined his people.

51 з а те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

This is because you were not faithful to Me among the people of Israel at the waters of Meribah-Kadesh, in the Desert of Zin and you did not honor Me as holy among the people of Israel.

52 Б о знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.

You will see the land from far away, but you will not go into the land I am giving the people of Israel.”