1 П о цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.

After these things, the word of the Lord came to Abram in a special dream, saying, “Do not be afraid, Abram. I am your safe place. Your reward will be very great.”

2 А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.

Then Abram said, “O Lord God, what will You give me? For I have no child. And the one who is to receive what belongs to me is Eliezer of Damascus.”

3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.

Abram said, “Because You have not given me a child, one born in my house will be given all I have.”

4 І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.

Then the word of the Lord came to him, saying, “This man will not be given what is yours. But he who will come from your own body will be given what is yours.”

5 І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!

He took him outside and said, “Now look up into the heavens and add up the stars, if you are able to number them.” Then He said to him, “Your children and your children’s children will be as many as the stars.”

6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.

Then Abram believed in the Lord, and that made him right with God.

7 І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.

God said to him, “I am the Lord Who brought you out of Ur of the Chaldeans to give you this land for your own.”

8 І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?

And Abram said, “O Lord God, how may I know that it will be mine?”

9 В ін же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.

So the Lord said to him, “Bring Me a three-year-old cow, a three-year-old female goat, a three-year-old ram, a turtledove and a young pigeon.”

10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

Then Abram brought all these to Him, and cut them in two. And he laid each half beside the other. But he did not cut the birds.

11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

When the meat-eating birds came down upon the dead animals, Abram made them go away.

12 К оли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

When the sun was going down, Abram went into a sleep as if he were dead. And much fear and darkness came upon him.

13 І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

God said to Abram, “Know for sure that your children and those born after them will be strangers in a land that is not theirs. There they will be servants and suffer for 400 years.

14 А ле народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

But I will punish the nation they will serve. And later they will come out with many riches.

15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

You will live many years, die in peace and be buried.

16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.

Then your great great-grandchildren will return here. For the sins of the Amorite are not yet finished.”

17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.

When the sun had gone down and it was very dark, a fire pot of smoke and a burning fire passed between these parts of animals.

18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

The Lord made an agreement with Abram on that day. He said, “I have given this land to your children and to their children’s children, from the river of Egypt as far as the big Euphrates River,

19 х енеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

the land of the Kenite, the Kenizzite, the Kadmonite,

20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

the Hittite, the Perizzite, the Rephaim,

21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.

the Amorite, the Canaanite, the Girgashite and the Jebusite.”