1 С казав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...

I said to myself, “Come now, I will test you with things that are fun. So have a good time.” But see, this also was for nothing.

2 Н а сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?

I said of laughing, “It is crazy,” and of fun, “What use is it?”

3 З адумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.

I tried to find in my mind how to make my body happy with wine, yet at the same time having my mind lead me with wisdom. I tried to find how to take hold of what is foolish, until I could see what good there is for the sons of men to do under heaven during the few years of their lives.

4 П оробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,

I did great things. I built houses for myself. I planted grape-fields for myself.

5 з апровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.

I made gardens and beautiful places for myself, and planted in them all kinds of fruit trees.

6 Н аробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.

I made pools of water for myself from which to water many new trees.

7 Н абував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!

I bought men and women servants, and had other servants who were born in my house. I had more flocks and cattle than anyone before me in Jerusalem.

8 Н азбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.

I gathered for myself silver and gold and the riches of kings and lands. I got for myself male and female singers, and kept many women who acted as my wives, the joy of man.

9 І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.

Then I became great, greater than all who lived before me in Jerusalem. And my wisdom stayed with me.

10 І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!

Whatever my eyes wanted I did not keep away from them. I did not keep my heart from anything that was pleasing, for my heart was pleased with all my work. This was my reward for all my work.

11 Т а коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...

Then I thought about all that my hands had done, and the work I had done. I saw that it was all for nothing. It was like trying to catch the wind, and there was nothing to get for it under the sun. The End of the Wise Man or Fool

12 І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!

So I turned to think about wisdom and what is crazy and foolish. For what can the man do who comes after the king, except what has already been done?

13 І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:

And I saw that wisdom is better than what is foolish, as light is better than darkness.

14 у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!

The wise man’s eyes are in his head, but the fool walks in darkness. Yet I know that one thing will happen to both of them.

15 І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...

Then I said to myself, “What happens to the fool will happen to me also. Why then have I been so very wise?” So I said to myself, “This also is for nothing.”

16 Н е лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...

For the wise man will not be remembered forever any more than the fool. All will be forgotten in the days to come. The wise man dies just like the fool!

17 І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...

So I hated life. For the work which had been done under the sun brought sorrow to me. Because everything is for nothing and is like trying to catch the wind.

18 І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,

I hated what came from all my work which I had done under the sun. For I must leave it to the man who will come after me.

19 а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...

And who knows if he will be a wise man or a fool? Yet he will rule over all that I have worked for by acting with wisdom under the sun. This also is for nothing.

20 І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...

So I was filled with sorrow for all I had worked for under the sun.

21 Б о буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!

For here is a man who has worked with wisdom, much learning, and an able hand. Yet he must give this to one who has not worked for it. This also is for nothing, and very wrong.

22 Т а й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?

For what does a man get from all his work and trouble under the sun?

23 Б о всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...

For his work brings pain and sorrow all his days. Even during the night his mind does not rest. This also is for nothing.

24 Н ема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!

There is nothing better for a man than to eat and drink and find joy in his work. I have seen that this also is from the hand of God.

25 Б о хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?

For who can eat and who can find joy without Him?

26 Б о людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...

For God has given wisdom and much learning and joy to the person who is good in God’s eyes. But to the sinner He has given the work of gathering and getting many riches together to give to the one who pleases God. This also is for nothing, like trying to catch the wind.