1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

Then these three men stopped answering Job, because he was right and good in his own eyes.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

But Elihu the son of Barachel the Buzite, of the family of Ram, became very angry. He was angry at Job because he said he was right with God.

3 Т акож на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

And he was angry at his three friends because they had found no answer, yet they had said that Job was wrong.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Now Elihu had waited to speak to Job because they were older than he.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

And when Elihu saw that there was no answer in the mouth of the three men, he was very angry.

6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

So Elihu the son of Barachel the Buzite said, “I am young, and you are old. So I did not feel that I should speak. I was afraid to tell you what I think.

7 Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

I thought the older men should speak, and that the many years should teach wisdom.

8 С правді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

But it is the spirit in a man and the breath of the All-powerful that gives him understanding.

9 М ноголітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

The old may not be wise. They may not understand what is right and fair.

10 Т ому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

So I say, ‘Listen to me. I also will tell you what I think.’

11 Т ож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

“See, I waited for your words. I listened to what you said and waited to hear more from you.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

I was careful to listen to you. There was no one who could prove that Job was wrong. None of you could answer his words.

13 Щ об ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

Do not say, ‘We have found wisdom. God will show he is wrong, not man.’

14 Н е на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Now Job has not spoken his words against me. And I will not answer him with your words.

15 П олякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

“They are troubled and have no more to say. Words do not come.

16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

Should I wait because they do not speak, because they stand there and do not answer?

17 В ідповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

I also will give my answer. I will tell what I think.

18 Б о я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

For I am full of words. The spirit within me makes me speak.

19 О сь утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

See, my stomach is like wine that cannot get out. It is ready to break like new wine bottles made of skin.

20 Н ехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Let me speak, that I may find comfort. Let me open my lips and answer.

21 Н а особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

I will not show favor to anyone, or praise any man in a false way.

22 б о не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

For I do not know how to say sweet-sounding words that are not true, for then my Maker would soon take me away.