1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.

Now the people complained about their troubles in the hearing of the Lord. When the Lord heard it, His anger burned. The fire of the Lord burned among them, and destroyed some around the outer parts of the tents.

2 І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.

Then the people cried to Moses and he prayed to the Lord, and the fire went out.

3 І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

So the name of that place was called Taberah, because the fire of the Lord burned among them.

4 А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?

The mixed group of people among them had strong desires. The people of Israel cried again and said, “Who will give us meat to eat?

5 М и згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

We remember all the fish we could eat free in Egypt, and all the fruit and vegetables and spices.

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.

But now our strength is gone. There is nothing at all to look at except this bread from heaven.”

7 А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.

Now the bread from heaven was like coriander seed, and it looked like bdellium.

8 Л юди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.

The people would go and gather it and beat it between stones. They boiled it in a pot or made bread with it. It tasted like bread made with oil.

9 А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.

When the grass became wet around the tents at night, the bread from heaven would fall.

10 І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.

Moses heard all the people crying in every family, each man at the door of his tent. The Lord became very angry with them and Moses was not pleased.

11 І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?

So Moses said to the Lord, “Why have You been so hard on Your servant? Why have I not found favor in Your eyes, that You have laid the troubles of all these people on me?

12 Ч и я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?

Did I give birth to all these people? Did I bring them out, that You should say to me, ‘Carry them close to your heart as a nurse carries a nursing baby, to the land You promised their fathers’?

13 З відки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми будемо їсти!

Where am I to get meat to give to all these people? They cry in front of me, saying, ‘Give us meat so we may eat!’

14 Н е подолаю я сам носити всього цього народа, бо він тяжчий за мене!

I am not able to carry all these people alone. The load is too heavy for me.

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!

So if You are going to act this way toward me, I beg You to kill me now, if I have found favor in Your eyes. Do not let me see how bad off I am.” The Seventy Leaders

16 І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

The Lord said to Moses, “Gather for Me seventy men from the leaders of Israel, whom you know to be the leaders of the people, the men who rule over them. Bring them to the meeting tent and let them stand there with you.

17 І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.

Then I will come down and speak with you there. I will take of the Spirit Who is upon you, and will put Him upon them. Then they will carry the troubles of the people with you so you will not carry them all alone.

18 А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

Say to the people, ‘Make yourselves holy for tomorrow, and you will eat meat. The Lord heard you when you cried and said, “If only someone would give us meat to eat! For it was well with us in Egypt.” So the Lord will give you meat and you will eat.

19 Н е один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

You will not eat it for only one day, or two days, or five days, or ten days, or twenty days.

20 а ле цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?

But you will eat it a whole month, until it comes out of your nose and you hate it, because you have turned away from the Lord Who is among you. You have cried before Him, saying, “Why did we ever leave Egypt?”’”

21 І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.

But Moses said, “The people whom I am among are 600, 000 on foot. And You have said, ‘I will give them meat so they may eat for a whole month.’

22 Ч и худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, і вистачить їм?

Will enough flocks and cattle be killed to feed them? Or will enough fish be gathered from the sea to feed them?”

23 А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи сповниться тобі Моє слово, чи ні.

The Lord said to Moses, “Is there an end to the Lord’s power? Now you will see if My Word will come true for you or not.”

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.

So Moses went out and told the people the words of the Lord. And he gathered seventy men from the leaders of the people, and had them stand around the meeting tent.

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

Then the Lord came down in the cloud and spoke to him. He took of the Spirit Who was upon him and put Him upon the seventy leaders. When the Spirit rested upon them, they spoke the word of the Lord. But they did not do it again.

26 І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.

But two men had stayed among the tents. Their names were Eldad and Medad, and the Spirit rested upon them. They were among those who had been chosen, but had not gone out to the meeting tent. So they spoke the word of the Lord among the tents.

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!

A young man ran and told Moses, “Eldad and Medad are speaking the word of the Lord among the tents.”

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!

Then Joshua the son of Nun, the helper of Moses since he was young, said, “Moses, my lord, do not let them.”

29 І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!

But Moses said to him, “Are you jealous for my good? If only all the Lord’s people would speak for God, that the Lord would put His Spirit upon them!”

30 І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.

Then Moses and the leaders of Israel returned to the tents. The Lord Sends Quails

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі.

Now a wind went out from the Lord. It brought quail from the sea, and let them fall beside the place where the tents were set up. They fell all around the tents, about as far on each side as it takes to travel in a day. They lay on the ground as deep as two cubits.

32 І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору.

The people worked all day and all night and all the next day gathering the quail. He who gathered the least gathered enough to fill 110 baskets. And they spread them out for themselves all around the tents.

33 Т е м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...

While the meat was still between their teeth and not yet eaten, the Lord became angry with the people. The Lord sent a bad sickness upon the people.

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.

So the name of that place was called Kibroth-hattaavah. Because there they buried the people who had wanted meat to eat.

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

The people left Kibroth-hattaavah and went to Hazeroth. And they stayed at Hazeroth.