1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

Rehoboam went to Shechem. For all Israel had come to Shechem to make him king.

2 І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.

Now Jeroboam the son of Nebat was still in Egypt where he had run away from King Solomon. When Jeroboam heard the news, he returned from Egypt.

3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

They sent for him. Then Jeroboam and all the people of Israel came and said to Rehoboam,

4 Т вій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

“Your father made our load heavy. Take away some of the hard work and heavy load your father put on us, and we will serve you.”

5 А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

Rehoboam said to them, “Leave for three days. Then return to me.” So the people left.

6 І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

King Rehoboam spoke with the leaders who had worked for his father Solomon while he was still alive. He asked them, “What answer do you think I should give to these people?”

7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

They said to him, “Help these people today. Serve them. Answer them with good words. If you do, then they will be your servants forever.”

8 Т а він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

But Rehoboam turned away from the wise words the leaders gave him. Instead he spoke with the young men who grew up with him and stood by him.

9 І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.

He said to them, “What answer do you say we should give to these people who have said to me, ‘Take away some of the heavy load your father put on us’?”

10 І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

The young men who grew up with him said, “This is what you should say to these people who said to you, ‘Your father made our load heavy. Now you take some of the load from us.’ You should say to them, ‘My little finger is bigger around than my father’s body!

11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

My father gave you a heavy load. I will add to your load. My father punished you with whips. But I will punish you with scorpions.’”

12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

Then Jeroboam and all the people came to Rehoboam on the third day as the king had told them, saying, “Return to me on the third day.”

13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

And the king was hard in his answer to them. For he turned away from the wise words the leaders had given him.

14 І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...

He spoke to them as he had been told by the young men. He said, “My father made your load heavy. I will add to your load. My father punished you with whips. But I will punish you with scorpions.”

15 І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

So the king did not listen to the people. The Lord had let this happen, that He might keep His Word, which the Lord spoke through Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.

16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

All Israel saw that the king did not listen to them. So they said to the king, “What share do we have in David? We have no share in the son of Jesse! To your tents, O Israel! Now look after your own house, David!” So Israel went to their tents.

17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.

But as for the people of Israel who lived in the cities of Judah, Rehoboam ruled over them.

18 І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.

Then King Rehoboam sent Adoram, who ruled over those who were made to work, and all Israel killed him with stones. So King Rehoboam got on his war-wagon in a hurry to go to Jerusalem.

19 І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.

So Israel turned against the family of David to this day.

20 І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.

When all Israel heard that Jeroboam had returned, they sent for him to meet with the people and made him king of all Israel. Only the family of Judah followed the family of David.

21 І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.

When Rehoboam came to Jerusalem, he gathered all the family of Judah and the family of Benjamin. He gathered together 180, 000 chosen men of war to fight against the family of Israel and return the nation to Rehoboam the son of Solomon.

22 І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:

But the Word of God came to Shemaiah the man of God, saying,

23 С кажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:

“Speak to Solomon’s son Rehoboam king of Judah, and to all the family of Judah and Benjamin, and to the rest of the people. Tell them,

24 Т ак говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.

’This is what the Lord says. “You must not go up and fight against your brothers the sons of Israel. Every man return to his house. For I have let this thing happen.”’” So they listened to the word of the Lord, and returned, as the Lord told them. Jeroboam’s Gold Calves

25 І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.

Then Jeroboam built Shechem in the hill country of Ephraim, and lived there. And he went out from there and built Penuel.

26 І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!

Jeroboam said in his heart, “Now the nation will return to the family of David.

27 Я кщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.

If these people go up to give gifts in the house of the Lord at Jerusalem, then their hearts will turn to their lord Rehoboam king of Judah. They will kill me and follow Rehoboam king of Judah.”

28 І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.

So the king asked the leaders what he should do. And he made two calves of gold. Then he said to the people, “It is too much for you to go up to Jerusalem. Here are your gods, O Israel, that brought you up from the land of Egypt.”

29 І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.

He put one in Bethel, and the other in Dan.

30 І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.

Now this thing became a sin. For the people went to worship in front of them, even as far as Dan.

31 І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

Jeroboam made houses on high places. He made religious leaders from among all the people, who were not of the sons of Levi. Worship of Calves at Bethel

32 І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.

He made a special supper on the fifteenth day of the eighth month, like the special supper which is in Judah. And he gave gifts on the altar. He did the same in Bethel, giving gifts to the calves he had made. And he placed in Bethel the religious leaders of the high places he had made.

33 І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...

Then he went up to the altar he had made in Bethel on the fifteenth day of the eighth month, a day he chose in his own heart. He made a special supper for the people of Israel, and went up to the altar to burn special perfume.