1 Д ля всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

There is a special time for everything. There is a time for everything that happens under heaven.

2 ч ас родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

There is a time to be born, and a time to die; a time to plant, and a time to pick what is planted.

3 ч ас вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

There is a time to kill, and a time to heal; a time to break down, and a time to build up.

4 ч ас плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

There is a time to cry, and a time to laugh; a time to have sorrow, and a time to dance.

5 ч ас розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

There is a time to throw stones, and a time to gather stones; a time to kiss, and a time to turn from kissing.

6 ч ас шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

There is a time to try to find, and a time to lose; a time to keep, and a time to throw away.

7 ч ас дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

There is a time to tear apart, and a time to sew together; a time to be quiet, and a time to speak.

8 ч ас кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

There is a time to love, and a time to hate; a time for war, and a time for peace. The God-Given Work

9 Я ка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

What does the worker get for his work?

10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

I have seen the work which God has given the sons of men to do.

11 у се Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

He has made everything beautiful in its time. He has put thoughts of the forever in man’s mind, yet man cannot understand the work God has done from the beginning to the end.

12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

I know that there is nothing better for men than to be happy and to do good as long as they live.

13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

And I know that every man who eats and drinks sees good in all his work. It is the gift of God.

14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

I know that everything God does will last forever. There is nothing to add to it, and nothing to take from it. God works so that men will honor Him with fear.

15 Щ о є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

That which is, already has been. And that which will be, has already been. For God allows the same things to happen again. Sin Is Everywhere

16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Also I have seen under the sun that in the place of what is right and fair there is sin. And in the place of what is right and good there is wrong-doing.

17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

I said to myself, “God will judge both the man who is right and good, and the sinful man.” For there is a time for everything to be done and a time for every work.

18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

I said to myself about the sons of men, “God is testing them to show them that they are like animals.”

19 б о доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

For the same thing is to happen to both the sons of men and animals. As one dies, so dies the other. They all have the same breath, and to be a man is no better than to be an animal. Because all is for nothing.

20 В се до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

All go to the same place. All came from the dust and all return to the dust.

21 Х то те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

Who knows that the spirit of man goes up and the spirit of the animal goes down to the earth?

22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

So I have seen that nothing is better than that man should be happy in his work, for that is all he can do. Who can bring him to see what will happen after him?