1 Д ля всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Todo tiene su tiempo, y todo lo que se quiere debajo del cielo tiene su hora.

2 ч ас родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

Tiempo de nacer, y tiempo de morir; tiempo de plantar, y tiempo de arrancar lo plantado;

3 ч ас вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

tiempo de matar, y tiempo de curar; tiempo de destruir, y tiempo de edificar;

4 ч ас плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

tiempo de llorar, y tiempo de reír; tiempo de endechar, y tiempo de bailar;

5 ч ас розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

tiempo de esparcir piedras, y tiempo de juntar piedras; tiempo de abrazar, y tiempo de abstenerse de abrazar;

6 ч ас шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

tiempo de buscar, y tiempo de perder; tiempo de guardar, y tiempo de desechar;

7 ч ас дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

tiempo de romper, y tiempo de coser; tiempo de callar, y tiempo de hablar;

8 ч ас кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

tiempo de amar, y tiempo de aborrecer; tiempo de guerra, y tiempo de paz.

9 Я ка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

¿Qué provecho tiene el que trabaja, de aquello en que se afana?

10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

Yo he visto el trabajo que Dios ha dado a los hijos de los hombres para que se ocupen en él.

11 у се Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Todo lo hizo hermoso en su tiempo; y ha puesto eternidad en el corazón de ellos, sin que alcance el hombre a entender la obra que ha hecho Dios desde el principio hasta el fin.

12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

Yo he conocido que no hay para ellos cosa mejor que alegrarse, y hacer bien en su vida;

13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

y también que es don de Dios que todo hombre coma y beba, y goce el bien de toda su labor.

14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

He entendido que todo lo que Dios hace será perpetuo; sobre aquello no se añadirá, ni de ello se disminuirá; y lo hace Dios, para que delante de él teman los hombres.

15 Щ о є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

Aquello que fue, ya es; y lo que ha de ser, fue ya; y Dios restaura lo que pasó. Injusticias de la vida

16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Vi más debajo del sol: en lugar del juicio, allí impiedad; y en lugar de la justicia, allí iniquidad.

17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

Y dije yo en mi corazón: Al justo y al impío juzgará Dios; porque allí hay un tiempo para todo lo que se quiere y para todo lo que se hace.

18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Dije en mi corazón: Es así, por causa de los hijos de los hombres, para que Dios los pruebe, y para que vean que ellos mismos son semejantes a las bestias.

19 б о доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Porque lo que sucede a los hijos de los hombres, y lo que sucede a las bestias, un mismo suceso es: como mueren los unos, así mueren los otros, y una misma respiración tienen todos; ni tiene más el hombre que la bestia; porque todo es vanidad.

20 В се до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Todo va a un mismo lugar; todo es hecho del polvo, y todo volverá al mismo polvo.

21 Х то те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

¿Quién sabe que el espíritu de los hijos de los hombres sube arriba, y que el espíritu del animal desciende abajo a la tierra?

22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

Así, pues, he visto que no hay cosa mejor para el hombre que alegrarse en su trabajo, porque esta es su parte; porque ¿quién lo llevará para que vea lo que ha de ser después de él?