1 Н ад річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

Junto a los ríos de Babilonia, Allí nos sentábamos, y aun llorábamos, Acordándonos de Sion.

2 Н а вербах у ньому повісили ми свої арфи,

Sobre los sauces en medio de ella Colgamos nuestras arpas.

3 с піву бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

Y los que nos habían llevado cautivos nos pedían que cantásemos, Y los que nos habían desolado nos pedían alegría, diciendo: Cantadnos algunos de los cánticos de Sion.

4 Я к же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

¿Cómo cantaremos cántico de Jehová En tierra de extraños?

5 Я кщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

Si me olvidare de ti, oh Jerusalén, Pierda mi diestra su destreza.

6 Н ехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Mi lengua se pegue a mi paladar, Si de ti no me acordare; Si no enalteciere a Jerusalén Como preferente asunto de mi alegría.

7 П ам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Oh Jehová, recuerda contra los hijos de Edom el día de Jerusalén, Cuando decían: Arrasadla, arrasadla Hasta los cimientos.

8 В авилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

Hija de Babilonia la desolada, Bienaventurado el que te diere el pago De lo que tú nos hiciste.

9 Б лажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Dichoso el que tomare y estrellare tus niños Contra la peña.