1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

Me volví y vi todas las violencias que se hacen debajo del sol; y he aquí las lágrimas de los oprimidos, sin tener quien los consuele; y la fuerza estaba en la mano de sus opresores, y para ellos no había consolador.

2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

Y alabé yo a los finados, los que ya murieron, más que a los vivientes, los que viven todavía.

3 А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

Y tuve por más feliz que unos y otros al que no ha sido aún, que no ha visto las malas obras que debajo del sol se hacen.

4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

He visto asimismo que todo trabajo y toda excelencia de obras despierta la envidia del hombre contra su prójimo. También esto es vanidad y aflicción de espíritu.

5 Н ерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

El necio cruza sus manos y come su misma carne.

6 к раща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

Más vale un puño lleno con descanso, que ambos puños llenos con trabajo y aflicción de espíritu.

7 І знову я бачив марноту під сонцем:

Yo me volví otra vez, y vi vanidad debajo del sol.

8 Б уває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

Está un hombre solo y sin sucesor, que no tiene hijo ni hermano; pero nunca cesa de trabajar, ni sus ojos se sacian de sus riquezas, ni se pregunta: ¿Para quién trabajo yo, y defraudo mi alma del bien? También esto es vanidad, y duro trabajo.

9 К раще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

Mejores son dos que uno; porque tienen mejor paga de su trabajo.

10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

Porque si cayeren, el uno levantará a su compañero; pero!! ay del solo! que cuando cayere, no habrá segundo que lo levante.

11 Т акож коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

También si dos durmieren juntos, se calentarán mutuamente; mas ¿cómo se calentará uno solo?

12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

Y si alguno prevaleciere contra uno, dos le resistirán; y cordón de tres dobleces no se rompe pronto.

13 Л іпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

Mejor es el muchacho pobre y sabio, que el rey viejo y necio que no admite consejos;

14 б о виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

porque de la cárcel salió para reinar, aunque en su reino nació pobre.

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

Vi a todos los que viven debajo del sol caminando con el muchacho sucesor, que estará en lugar de aquél.

16 Н емає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...

No tenía fin la muchedumbre del pueblo que le seguía; sin embargo, los que vengan después tampoco estarán contentos de él. Y esto es también vanidad y aflicción de espíritu.