1 Я ків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

Santiago, siervo de Dios y del Señor Jesucristo, a las doce tribus que están en la dispersión: Salud. La sabiduría que viene de Dios

2 М айте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

Hermanos míos, tened por sumo gozo cuando os halléis en diversas pruebas,

3 з наючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

sabiendo que la prueba de vuestra fe produce paciencia.

4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

Mas tenga la paciencia su obra completa, para que seáis perfectos y cabales, sin que os falte cosa alguna.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

Y si alguno de vosotros tiene falta de sabiduría, pídala a Dios, el cual da a todos abundantemente y sin reproche, y le será dada.

6 А ле нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

Pero pida con fe, no dudando nada; porque el que duda es semejante a la onda del mar, que es arrastrada por el viento y echada de una parte a otra.

7 Н ехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

No piense, pues, quien tal haga, que recibirá cosa alguna del Señor.

8 Д воєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

El hombre de doble ánimo es inconstante en todos sus caminos.

9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

El hermano que es de humilde condición, gloríese en su exaltación;

10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

pero el que es rico, en su humillación; porque él pasará como la flor de la hierba.

11 б о сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

Porque cuando sale el sol con calor abrasador, la hierba se seca, su flor se cae, y perece su hermosa apariencia; así también se marchitará el rico en todas sus empresas. Soportando las pruebas

12 Б лаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

Bienaventurado el varón que soporta la tentación; porque cuando haya resistido la prueba, recibirá la corona de vida, que Dios ha prometido a los que le aman.

13 В ипробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

Cuando alguno es tentado, no diga que es tentado de parte de Dios; porque Dios no puede ser tentado por el mal, ni él tienta a nadie;

14 А ле кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

sino que cada uno es tentado, cuando de su propia concupiscencia es atraído y seducido.

15 П ожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Entonces la concupiscencia, después que ha concebido, da a luz el pecado; y el pecado, siendo consumado, da a luz la muerte.

16 Н е обманюйтесь, брати мої любі!

Amados hermanos míos, no erréis.

17 У сяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

Toda buena dádiva y todo don perfecto desciende de lo alto, del Padre de las luces, en el cual no hay mudanza, ni sombra de variación.

18 З ахотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

El, de su voluntad, nos hizo nacer por la palabra de verdad, para que seamos primicias de sus criaturas. Hacedores de la palabra

19 О тож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

Por esto, mis amados hermanos, todo hombre sea pronto para oír, tardo para hablar, tardo para airarse;

20 Б о гнів людський не чинить правди Божої.

porque la ira del hombre no obra la justicia de Dios.

21 Т ому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

Por lo cual, desechando toda inmundicia y abundancia de malicia, recibid con mansedumbre la palabra implantada, la cual puede salvar vuestras almas.

22 Б удьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

Pero sed hacedores de la palabra, y no tan solamente oidores, engañándoos a vosotros mismos.

23 Б о хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

Porque si alguno es oidor de la palabra pero no hacedor de ella, éste es semejante al hombre que considera en un espejo su rostro natural.

24 б о розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

Porque él se considera a sí mismo, y se va, y luego olvida cómo era.

25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

Mas el que mira atentamente en la perfecta ley, la de la libertad, y persevera en ella, no siendo oidor olvidadizo, sino hacedor de la obra, éste será bienaventurado en lo que hace.

26 К оли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

Si alguno se cree religioso entre vosotros, y no refrena su lengua, sino que engaña su corazón, la religión del tal es vana.

27 Ч иста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

La religión pura y sin mácula delante de Dios el Padre es esta: Visitar a los huérfanos y a las viudas en sus tribulaciones, y guardarse sin mancha del mundo.