1 К нига Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.

Palabras del Predicador, hijo de David, rey en Jerusalén.

2 Н аймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!

Vanidad de vanidades, dijo el Predicador; vanidad de vanidades, todo es vanidad.

3 Я ка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?

¿Qué provecho tiene el hombre de todo su trabajo con que se afana debajo del sol?

4 П окоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!

Generación va, y generación viene; mas la tierra siempre permanece.

5 І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.

Sale el sol, y se pone el sol, y se apresura a volver al lugar de donde se levanta.

6 В іє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...

El viento tira hacia el sur, y rodea al norte; va girando de continuo, y a sus giros vuelve el viento de nuevo.

7 В сі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!

Los ríos todos van al mar, y el mar no se llena; al lugar de donde los ríos vinieron, allí vuelven para correr de nuevo.

8 П овні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...

Todas las cosas son fatigosas más de lo que el hombre puede expresar; nunca se sacia el ojo de ver, ni el oído de oír.

9 Щ о було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...

¿Qué es lo que fue? Lo mismo que será. ¿Qué es lo que ha sido hecho? Lo mismo que se hará; y nada hay nuevo debajo del sol.

10 Б уває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!

¿Hay algo de que se puede decir: He aquí esto es nuevo? Ya fue en los siglos que nos han precedido.

11 Н ема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...

No hay memoria de lo que precedió, ni tampoco de lo que sucederá habrá memoria en los que serán después. La experiencia del Predicador

12 Я , Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

Yo el Predicador fui rey sobre Israel en Jerusalén.

13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.

Y di mi corazón a inquirir y a buscar con sabiduría sobre todo lo que se hace debajo del cielo; este penoso trabajo dio Dios a los hijos de los hombres, para que se ocupen en él.

14 Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...

Miré todas las obras que se hacen debajo del sol; y he aquí, todo ello es vanidad y aflicción de espíritu.

15 П окривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!

Lo torcido no se puede enderezar, y lo incompleto no puede contarse.

16 Г оворив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.

Hablé yo en mi corazón, diciendo: He aquí yo me he engrandecido, y he crecido en sabiduría sobre todos los que fueron antes de mí en Jerusalén; y mi corazón ha percibido mucha sabiduría y ciencia.

17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...

Y dediqué mi corazón a conocer la sabiduría, y también a entender las locuras y los desvaríos; conocí que aun esto era aflicción de espíritu.

18 Б о при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...

Porque en la mucha sabiduría hay mucha molestia; y quien añade ciencia, añade dolor.