1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
Respondió Elifaz temanita, y dijo:
2 Ч и відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?
¿Proferirá el sabio vana sabiduría, Y llenará su vientre de viento solano?
3 Б уде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?
¿Disputará con palabras inútiles, Y con razones sin provecho?
4 Т и страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,
Tú también disipas el temor, Y menoscabas la oración delante de Dios.
5 б о навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Porque tu boca declaró tu iniquidad, Pues has escogido el hablar de los astutos.
6 О скаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:
Tu boca te condenará, y no yo; Y tus labios testificarán contra ti.
7 Ч и ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?
¿Naciste tú primero que Adán? ¿O fuiste formado antes que los collados?
8 Ч и ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?
¿Oíste tú el secreto de Dios, Y está limitada a ti la sabiduría?
9 Щ о ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?
¿Qué sabes tú que no sepamos? ¿Qué entiendes tú que no se halle en nosotros?
10 П оміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
Cabezas canas y hombres muy ancianos hay entre nosotros, Mucho más avanzados en días que tu padre.
11 Ч и мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
¿En tan poco tienes las consolaciones de Dios, Y las palabras que con dulzura se te dicen?
12 Ч ого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
¿Por qué tu corazón te aleja, Y por qué guiñan tus ojos,
13 щ о на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
Para que contra Dios vuelvas tu espíritu, Y saques tales palabras de tu boca?
14 Щ о таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
¿Qué cosa es el hombre para que sea limpio, Y para que se justifique el nacido de mujer?
15 Т аж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
He aquí, en sus santos no confía, Y ni aun los cielos son limpios delante de sus ojos;
16 щ о ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
¿Cuánto menos el hombre abominable y vil, Que bebe la iniquidad como agua?
17 Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
Escúchame; yo te mostraré, Y te contaré lo que he visto;
18 п ро що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
Lo que los sabios nos contaron De sus padres, y no lo encubrieron;
19 ї м самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.
A quienes únicamente fue dada la tierra, Y no pasó extraño por en medio de ellos.
20 Б езбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.
Todos sus días, el impío es atormentado de dolor, Y el número de sus años está escondido para el violento.
21 В ереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
Estruendos espantosos hay en sus oídos; En la prosperidad el asolador vendrá sobre él.
22 В ін не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.
El no cree que volverá de las tinieblas, Y descubierto está para la espada.
23 В ін мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...
Vaga alrededor tras el pan, diciendo: ¿En dónde está? Sabe que le está preparado día de tinieblas.
24 С трашать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,
Tribulación y angustia le turbarán, Y se esforzarán contra él como un rey dispuesto para la batalla,
25 б о руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,
Por cuanto él extendió su mano contra Dios, Y se portó con soberbia contra el Todopoderoso.
26 п роти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.
Corrió contra él con cuello erguido, Con la espesa barrera de sus escudos.
27 Б о закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,
Porque la gordura cubrió su rostro, E hizo pliegues sobre sus ijares;
28 і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.
Y habitó las ciudades asoladas, Las casas inhabitadas, Que estaban en ruinas.
29 В ін не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.
No prosperará, ni durarán sus riquezas, Ni extenderá por la tierra su hermosura.
30 Н е вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.
No escapará de las tinieblas; La llama secará sus ramas, Y con el aliento de su boca perecerá.
31 Х ай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,
No confíe el iluso en la vanidad, Porque ella será su recompensa.
32 в она виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!
El será cortado antes de su tiempo, Y sus renuevos no reverdecerán.
33 П оскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,
Perderá su agraz como la vid, Y derramará su flor como el olivo.
34 б о збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:
Porque la congregación de los impíos será asolada, Y fuego consumirá las tiendas de soborno.
35 в ін злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...
Concibieron dolor, dieron a luz iniquidad, Y en sus entrañas traman engaño.