1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Entonces Elifaz, el Temanita respondió:

2 Ч и відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

“¿Debe responder un sabio con hueca sabiduría Y llenarse de viento del este ?

3 Б уде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

¿Debe argumentar con razones inútiles O con palabras sin provecho?

4 Т и страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

Ciertamente, tú rechazas la reverencia, E impides la meditación delante de Dios.

5 б о навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

Porque tu culpa enseña a tu boca, Y escoges el lenguaje de los astutos.

6 О скаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

Tu propia boca te condena, y no yo, Y tus propios labios testifican contra ti.

7 Ч и ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

¿Fuiste tú el primer hombre en nacer, O fuiste dado a luz antes que las colinas ?

8 Ч и ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

¿Oyes tú el secreto de Dios, Y retienes para ti la sabiduría?

9 Щ о ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

¿Qué sabes tú que nosotros no sepamos? ¿ Qué entiendes tú que nosotros no entendamos ?

10 П оміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

También entre nosotros hay canosos y ancianos De más edad que tu padre.

11 Ч и мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

¿Te parecen poco los consuelos de Dios, Y la palabra hablada a ti con dulzura?

12 Ч ого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

¿Por qué te arrebata el corazón, Y por qué centellean tus ojos,

13 щ о на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

Para volver tu espíritu contra Dios Y dejar salir de tu boca tales palabras?

14 Щ о таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

¿Qué es el hombre para que sea puro, O el nacido de mujer para que sea justo ?

15 Т аж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

Si Dios no confía en Sus santos, Y ni los cielos son puros ante Sus ojos;

16 щ о ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

¡cuánto menos el hombre, un ser abominable y corrompido, Que bebe la iniquidad como agua!

17 Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

Yo te mostraré, escúchame, Y te contaré lo que he visto;

18 п ро що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

Lo que los sabios han dado a conocer, Sin ocultar nada de sus padres;

19 ї м самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

A ellos solos se les dio la tierra, Y ningún extranjero pasó entre ellos.

20 Б езбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

Todos sus días el impío se retuerce de dolor, Y contados están los años reservados para el tirano.

21 В ереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

Ruidos de espanto hay en sus oídos, Mientras está en paz, el destructor viene sobre él.

22 В ін не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

El no cree que volverá de las tinieblas, Y que está destinado para la espada.

23 В ін мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

Vaga en busca de pan, diciendo: ‘¿Dónde está?’ Sabe que es inminente el día de las tinieblas.

24 С трашать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

La ansiedad y la angustia lo aterran, Lo dominan como rey dispuesto para el ataque;

25 б о руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

Porque él ha extendido su mano contra Dios, Y se porta con soberbia contra el Todopoderoso (Shaddai).

26 п роти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

Corre contra El con cuello erguido, Con su escudo macizo;

27 Б о закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

Porque ha cubierto su rostro con su gordura, Se le han hecho pliegues de grasa sobre la cintura,

28 і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

Y ha vivido en ciudades desoladas, En casas inhabitables, Destinadas a convertirse en ruinas.

29 В ін не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

No se enriquecerá, ni sus bienes perdurarán, Ni su espiga se inclinará a tierra.

30 Н е вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

No escapará de las tinieblas, Secará la llama sus renuevos, Y por el soplo de Su boca desaparecerá.

31 Х ай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

Que no confíe en la vanidad, engañándose a sí mismo, Pues vanidad será su recompensa.

32 в она виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

Antes de su tiempo se cumplirá, Y la hoja de su palmera no reverdecerá.

33 П оскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

Dejará caer sus uvas verdes como la vid, Y como el olivo dejará caer su flor.

34 б о збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

Porque estéril es la compañía de los impíos, Y el fuego consume las tiendas del corrupto.

35 в ін злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...

Conciben malicia, dan a luz iniquidad, Y en su mente traman engaño.”