1 ( 32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.

Cuando Jacob siguió su camino, los ángeles de Dios le salieron al encuentro.

2 ( 32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.

Y al verlos, Jacob dijo: “Este es el campamento de Dios.” Por eso le puso a aquel lugar el nombre de Mahanaim (Dos Campamentos).

3 ( 32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

Entonces Jacob envió mensajeros delante de sí a su hermano Esaú, a la tierra de Seir, región de Edom.

4 ( 32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.

Y les dio órdenes, diciendo: “Así dirán a mi señor Esaú: ‘Así dice su siervo Jacob: “He morado con Labán, y allí me he quedado hasta ahora.

5 ( 32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.

Tengo bueyes, asnos y rebaños, siervos y siervas; y envío a avisar a mi señor, para hallar gracia ante sus ojos.”’”

6 ( 32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.

Los mensajeros regresaron a Jacob, diciendo: “Fuimos a su hermano Esaú, y él también viene a su encuentro, y 400 hombres con él.”

7 ( 32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

Jacob tuvo mucho temor y se angustió. Dividió en dos campamentos la gente que estaba con él, y las ovejas, las vacas y los camellos,

8 ( 32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.

y dijo: “Si Esaú viene a un campamento y lo ataca, el campamento que queda escapará.”

9 ( 32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.

Entonces Jacob dijo: “Oh Dios de mi padre Abraham y Dios de mi padre Isaac, oh Señor, que me dijiste: ‘Vuelve a tu tierra y a tus familiares, y Yo te haré prosperar.’

10 ( 32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.

Indigno soy de toda misericordia y de toda la fidelidad que has mostrado a Tu siervo. Porque con sólo mi cayado crucé este Jordán, y ahora he llegado a tener dos campamentos.

11 ( 32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

Líbrame, Te ruego, de la mano de mi hermano, de la mano de Esaú, porque yo le tengo miedo, no sea que venga y me hiera a mí y a las madres con los hijos.

12 ( 32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.

Porque Tú me dijiste: ‘De cierto te haré prosperar, y haré tu descendencia como la arena del mar que no se puede contar por su gran cantidad.’”

13 ( 32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

Jacob pasó la noche allí. Entonces de lo que tenía consigo escogió un presente para su hermano Esaú:

14 ( 32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

doscientas cabras y veinte machos cabríos, doscientas ovejas y veinte carneros,

15 ( 32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

treinta camellas criando con sus crías, cuarenta vacas y diez novillos, veinte asnas y diez asnos.

16 ( 32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.

Jacob los entregó a sus siervos, cada manada aparte, y dijo a sus siervos: “Pasen delante de mí, y pongan un buen espacio entre manada y manada.”

17 ( 32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

Y ordenó al primero: “Cuando mi hermano Esaú te encuentre y te pregunte: ‘¿De quién eres y adónde vas, y de quién son estos animales que van delante de ti?’

18 ( 32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.

entonces responderás: ‘Son de su siervo Jacob. Es un presente enviado a mi señor Esaú. Mire, él también viene detrás de nosotros.’”

19 ( 32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,

También dio órdenes al segundo y al tercero, y a todos los que iban tras las manadas, diciendo: “De esta manera hablarán a Esaú cuando lo encuentren,

20 ( 32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.

y dirán: ‘Mire, su siervo Jacob también viene detrás de nosotros.’” Pues dijo: “Lo apaciguaré con el presente que va delante de mí. Y después veré su rostro; quizá me acepte.”

21 ( 32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

El presente pasó, pues, delante de él, y Jacob durmió aquella noche en el campamento. Jacob Lucha con el Angel de Dios

22 ( 32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

Aquella misma noche Jacob se levantó, y tomó a sus dos mujeres, a sus dos siervas y a sus once hijos, y cruzó el vado de Jaboc.

23 ( 32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

Después que los tomó y los hizo pasar el arroyo, hizo pasar también todo lo que tenía.

24 ( 32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

Jacob se quedó solo, y un hombre luchó con él hasta rayar el alba.

25 ( 32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.

Cuando vio que no podía prevalecer contra Jacob, lo tocó en la coyuntura del muslo, y se dislocó la coyuntura del muslo de Jacob mientras luchaba con él.

26 ( 32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.

Entonces el hombre dijo: “Suéltame porque raya el alba.” “No te soltaré si no me bendices,” le respondió Jacob.

27 ( 32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.

“¿Cómo te llamas?” le preguntó el hombre. “Jacob,” le respondió él.

28 ( 32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.

Y el hombre dijo: “Tu nombre ya no será Jacob, sino Israel (El que lucha con Dios), porque has luchado con Dios y con los hombres, y has prevalecido.”

29 ( 32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.

Entonces Jacob le dijo: “Dame a conocer ahora tu nombre.” “¿Para qué preguntas por mi nombre ?” le respondió el hombre. Y lo bendijo allí.

30 ( 32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.

Y Jacob le puso a aquel lugar el nombre de Peniel (El rostro de Dios), porque dijo: “He visto a Dios cara a cara, y ha sido preservada mi vida.”

31 ( 32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.

El sol salía cuando Jacob cruzaba Peniel, y cojeaba de su muslo.

32 ( 32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.

Por eso, hasta hoy, los Israelitas no comen el tendón de la cadera que está en la coyuntura del muslo, porque el hombre tocó la coyuntura del muslo de Jacob en el tendón de la cadera.