1 ( 32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.

Then Jacob went on his way, and God’s angels met him.

2 ( 32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.

When Jacob saw them, he said, This is God’s army! So he named that place Mahanaim.

3 ( 32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

And Jacob sent messengers before him to Esau his brother in the land of Seir, the country of Edom.

4 ( 32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.

And he commanded them, Say this to my lord Esau: Your servant Jacob says this: I have been living temporarily with Laban and have stayed there till now.

5 ( 32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.

And I have oxen, donkeys, flocks, menservants, and women servants; and I have sent to tell my lord, that I may find mercy and kindness in your sight.

6 ( 32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.

And the messengers returned to Jacob, saying, We came to your brother Esau; and now he is to meet you, and four hundred men are with him.

7 ( 32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

Then Jacob was greatly afraid and distressed; and he divided the people who were with him, and the flocks and herds and camels, into two groups,

8 ( 32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.

Thinking, If Esau comes to the one group and smites it, then the other group which is left will escape.

9 ( 32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.

Jacob said, O God of my father Abraham and God of my father Isaac, the Lord Who said to me, Return to your country and to your people and I will do you good,

10 ( 32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.

I am not worthy of the least of all the mercy and loving-kindness and all the faithfulness which You have shown to Your servant, for with my staff I passed over this Jordan, and now I have become two companies.

11 ( 32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

Deliver me, I pray You, from the hand of my brother, from the hand of Esau; for I fear him, lest he come and smite, the mothers with the children.

12 ( 32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.

And You said, I will surely do you good and make your descendants as the sand of the sea, which cannot be numbered for multitude.

13 ( 32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

And Jacob lodged there that night and took from what he had with him as a present for his brother Esau:

14 ( 32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

Two hundred she-goats, 20 he-goats, 200 ewes, 20 rams,

15 ( 32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

Thirty milk camels with their colts, 40 cows, 10 bulls, 20 she-donkeys, and 10 colts.

16 ( 32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.

And he put them into the charge of his servants, every drove by itself, and said to his servants, Pass over before me and put a space between drove and drove.

17 ( 32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

And he commanded the first, When Esau my brother meets you and asks to whom you belong, where you are going, and whose are the animals before you,

18 ( 32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.

Then you shall say, They are your servant Jacob’s; it is a present sent to my lord Esau; and moreover, he is behind us.

19 ( 32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,

And so he commanded the second and the third and all that followed the droves, saying, This is what you are to say to Esau when you meet him.

20 ( 32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.

And say, Moreover, your servant Jacob is behind us. For he said, I will appease him with the present that goes before me, and afterward I will see his face; perhaps he will accept me.

21 ( 32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

So the present went on before him, and he himself lodged that night in the camp.

22 ( 32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

But he rose up that night and took his two wives, his two women servants, and his eleven sons and passed over the ford Jabbok.

23 ( 32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

And he took them and sent them across the brook; also he sent over all that he had.

24 ( 32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

And Jacob was left alone, and a Man wrestled with him until daybreak.

25 ( 32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.

And when '> Man] saw that He did not prevail against, He touched the hollow of his thigh; and Jacob’s thigh was put out of joint as he wrestled with Him.

26 ( 32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.

Then He said, Let Me go, for day is breaking. But said, I will not let You go unless You declare a blessing upon me.

27 ( 32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.

asked him, What is your name? And he said, Jacob!

28 ( 32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.

And He said, Your name shall be called no more Jacob, but Israel; for you have contended and have power with God and with men and have prevailed.

29 ( 32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.

Then Jacob asked Him, Tell me, I pray You, what is Your name? But He said, Why is it that you ask My name? And a blessing on there.

30 ( 32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.

And Jacob called the name of the place Peniel, saying, For I have seen God face to face, and my life is spared and not snatched away.

31 ( 32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.

And as he passed Penuel, the sun rose upon him, and he was limping because of his thigh.

32 ( 32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.

That is why to this day the Israelites do not eat the sinew of the hip which is on the hollow of the thigh, because touched the hollow of Jacob’s thigh on the sinew of the hip.